Вийшов черговий випуск релігійно-суспільного часопису «Слово», що видається при Дрогобицькій духовній семінарії. У «Шпальті редактора» о. д-р Роман Андрійовський пише: «У грудні 2022 р. виповнюється 100 р. від формального заснування Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), який припинив своє існування у грудні 1991 р. Здавалося б, тоталітаризм має залишатися у минулому, натомість впродовж кільканадцяти років російський політичний режим безкарно вибудовував тоталітарну систему радянського штаму спочатку всередині Російської Федерації, а згодом став насильно нав'язувати іншим її незалежним країнам. Жахливі російські воєнні злочини під час повномасштабної хвилі російської збройної агресії супроти України у лютому 2022 р. остаточно почали відкривати очі мільйонів на те, що путінсько-рашистський режим є продовжувачем сталінсько-комуністичних та гітлерівсько-нацистських тоталітарних традицій».

Зважаючи на це, 91-ий номер «Слова» редколегія присвятила «Тоталітаризму», сподіваючись, що осмислення нашого минулого і теперішнього допоможе подолати виклики майбутнього. Ця тема є важливою насамперед для українців, які переживають час жорстокої війни, спровокованої агресором, який продовжує керуватися імперіалістичними амбіціями, спираючись вже на нову ідеологію рашизму. Редакційна команда семінаристів та викладачів пропонує зануритись в історію для того, щоб краще усвідомити теперішні події, поглянувши на них крізь призму політичних, суспільних та громадсько-правових чинників в минулому.
Отець-ректор Мирон Бендик у своїй статті аналізує менталітет українського і російського суспільства у світлі слів, сказаних відомим психологом XX ст. Віктором Франклем. Згідно з ними, людина, яка відчуває особову порожнечу, намагається втекти від цього почуття знеособленості саме через конформізм і тоталітаризм. Отець Мирон, пояснюючи значення цих слів в контексті історії пострадянських країн та сучасних подій, аналізує відносини між українською та російською. Від СРСР Росія успадкувала тоталітаризм, який сприймає Україну лише конформістично підпорядкованою. Проте українське суспільство, на відміну від російського, за роки державної незалежності збагатилося прагненням самим вирішувати свою долю та позбулося рабського мислення, що корінним чином протилежне попередньому колоніальному статусу.
Семінарист Павло Захаряк намагається дати моральну оцінку тоталітаризму, а Богдан Фединяк розповідає про ідеологію нацизму або, як його ще називають, націонал-соціалізму. Ставлення Церкви, а зокрема Римського Престолу, до цієї ідеології розкриває Дмитро Голик, аналізуючи енцикліку папи Пія XI Mit brennender Sorge (з нім. «З глибокою тривогою»). Віталій Кравчук розповідає про історію Радянського Союзу, який був колискою ідеології комунізму. Про «Осторогу перед загрозою комінузму» митрополита Андрея Шептицького читайте у статті Олега Ортинського. Тарас Петруняк простежує тоталітарні тенденції у путінській державно-політичній системі рашизму, їхню загрозу та негативний вплив на сучасне суспільство. Юрій Григель аналізує ідею «Русского міра» та її небезпеки для сучасного християнства та всього світу. Микола Цмоканич пояснює небезпеки релятивізму як прихованої форми тоталітаризму. О. Юрій Хамуляк, викладач семінарії, досліджує питання тоталітарних сект на території України.
У блоці «На гранях часу» у своєму слові до молоді Василь Коваль наголошує на правильному ставленні молодої людини до різних систем цього світу і пояснює, як протистояти їхньому тиску, зберігаючи власну ідентичність та моральні принципи! Дмитро Витівський пише про книгу Джорджа Орвелла «Колгосп тварин». У рубриці «Церква та кінематограф» п. Ігор Бриндак, викладач Дрогобицької семінарії, представляє стрічку «Вбити священника», яка була знята американською режисеркою Агнешкою Холланд після трагічної смерти о. Єжи Попелюшка, який став жертвою тогочасної влади з тоталітаристичною ідеологією. Незважаючи на те, що Україна потерпіла в минулому від тоталітарної влади та режиму, у нас в декого ще досі закрадаються елементи радянського мислення. Це питання досліджує у своїй статті Роман Ковівчак.
Розділ «Подих скинії» розпочинає брат Дмитро Білий, який у статті веде мову про Макавейських мучеників, які боролися за державну та релігійну незалежність. Михайло Білинський представляє життя святих Томаса Бекета, Антоніа Падуанського, Оскара Ромеро, Миколи Кондрада, папи Івана Павла ІІ, Станіслава Щипановського. Завершує цей блок Назар Гришко, який у своїй статті розповідає про творчість святого Йоана Золотоустого, який відстоював справедливість у суспільстві.
У рубриці «Семінарія» Микола Філь підготував «Семінарійний літопис», у якому лаконічно представлені найяскравіші події семінарійного життя за кілька минулих місяців. Цього року до нашої семінарійної спільноти вступило ще десять братів. Кожен із них має свої враження від семінарії, свої думки про виклики сучасного світу перед Церквою і кожним священником зокрема. Також всі брати мають власні історії покликань, про що також можна дізнатися у нашому часописі. За підсумком прочитання статей можна перевірити свою уважність, розгадавши кросворд, складений Юрієм Маціборою, та, надіславши правильні відповіді, отримати приз.
Придбати журнал можна на парафіях або в Дрогобицькій духовній семінарії (вул. Данила Галицького, 2 - поблизу храму Пресвятої Трійці).