Translate into...
Newsletter
- 06/11 Студенти ДДС ознайомились з різними аспектами парафіяльного служіння
- 26/10 Як працювати на медійних платформах, дізналися шестикурсники ДДС
- 24/10 Побачив світ 99-ий номер семінарійного часопису "Слово"
- 16/10 У рамках засідання УБНТ представлено чергову книгу о. Мирона Бендика [ВІДЕО]
- 15/10 Шестикурсники ДДС ознайомилися з діяльністю єпархіального медіацентру
Most Read
Читайте свіжий номер семінарійного "Слова" |
Saturday, 25 May 2024 08:53 | |||
Вийшов літній номер релігійно-суспільного часопису «Слово» (№ 98), який видає Дрогобицька духовна семінарія. У «Шпальті редактора» о. д-р Роман Андрійовський зазначає, що сучасна російсько-українська війна є боротьбою не лише за території, а й за ідентичність. А українське мистецтво (зокрема й сакральне) є важливим елементом української ідентичності, одним із найважливіших маркерів, який позначає українськість. Ось чому попри те, що вже минуло 10 років від початку російської збройної агресії проти України і більше 2 років від її повномасштабної фази, редколегія семінарійного релігійно-суспільного часопису «Слово» вирішила присвятити увагу мистецтву. У рубриці «Тема номеру» читач знайде цікаву статтю о. Мирона Бендика «Усе мистецтво з храму», де розкривається богословський сенс мистецтва. В храмі «в нас виростає "нова людина", яка являє собою мистецький твір Бого-людської співдії». Семінарист Богдан Фединяк у своїй статті розкриває значення та вплив християнської релігії на поганські народи, розповідає, яким чином відбувався процес інкультурації в різних країнах та до якого культурного прогресу це призвело. Дмитро Білий пише про храм як будівлю, історію його виникнення, символічне значення його частин, розкриває богословські аспекти сакральної будівлі та наголошує на відповідальному ставленні християн до побудови та реконструкції церков. Роман Ковівчак представляє особливості сакральних зображень у східній та західній християнських традиціях. Назар Гришко описує еволюцію українського іконопису від давніх часів до сучасності, розкриваючи його значення як ключового елемента національної культурної спадщини. Дмитро Голик у своїй статті звертається до витоків українського мистецтва, щоб сформувати образ української ідентичності, яка формувалася протягом тисяч років. Михайло Білинський розповідає про історію української вишивки. Оскільки у 2024 р. випав 210-тий ювілей з Дня Народження великого кобзаря Тараса Шевченка, Олег Ортинський розкриває маловідому сторінку Шевченкової спадщини, а саме його образотворчі надбання. Дмитро Витівський пропонує розмислити на досить дискусійною темою – про спільні та відмінні риси між богослужіннями та театральними виставами. У статті під інтригуючою назвою «Банан на стіні» Микола Цмоканич роздумує над незвичайними проявами сучасного мистецтва, які можуть бути зовсім незрозумілими ширшому загалу. У рубриці «На гранях часу» Юрій Григель у своїй статті представляє постать ієромонаха Студитського уставу, відомого українського іконописця Ювеналій Йосифа Мокрицького. Микола Філь аналізує роман Павла Загребельного «Диво». Юрій Мацібора роздумує над питанням краси і її цінністю у житті кожної людини, розповідаючи, де її шукати. У рубриці «Церква та кінематограф» п. Ігор Бриндак, викладач Дрогобицької семінарії, коментує стрічку «Софі Шолль: останні дні», яка була знята німецьким режисером Марком Рагемундом.
|