У вівторок, 12 жовтня 2010, в актовому залі Дрогобицької Духовної Семінарії відбулося чергове засідання Дрогобицького осередку Українського Богословсько-Наукового Товариства (УБНТ). У його рамках о. Григорій Комар, віце-ректор семінарії, виступив з доповіддю на тему: «Рецензія на книгу Архиєпископа Августина Маркевича (УПЦ МП) "Уніатство. Богословські аспекти"».

 Розпочалося засідання товариства спільною молитвою, після якої голова регіонального УБНТ о. Іван Гаваньо представив перед зібраною аудиторією тему зустрічі: «Про нашу Церкву, як тільки вона на Берестейському Соборі 1596 р. проголосила сопричастя з Римським престолом, багато написано без нас, поза нами і проти нас. Особливим сплеском, була позначена Радянська доба. Нам цікаво, як зараз в умовах незалежної України з наукової точки зору можна писати про греко-католиків».

Представляючи об’єкт свого дослідження, о. Григорій Комар ознайомив авдиторію з даною працею, котра є докторською дисертацією Архиєпископа Августина (УПЦ МП), захищеною у 2007 р. в Московській Духовній Академії. Сама книга у 2010 р. побачила світ українською мовою і є досить незначною в обсязі (230 ст.). Автор поставив собі завданням висвітлити питання уніятизму з богословської точки зору, але, як зазначив доповідач, «не виконав поставленої перед собою мети і присвятив цьому питанню чи не найменше уваги в праці».

о. Григорій Комар висвітлив погляди владики Августина на УГКЦ. Головну причину появи та відродження цієї Церкви православний ієрарх вбачає владика у підступних діях Ватикану. Таким чином, на думку доповідача, владика ігнорує або просто не хоче згадувати історичних фактів, замовчує події пов’язані з «Львівським псевдособором» 1946 р. і ліквідацією УГКЦ, котрі відбулися не без участи Московського патріархату. «Якщо б у 1946 не було знищення, не було б потреби наприкінці 80-их - на початку 90-их рр. минулого століття відроджувати УГКЦ. Це відродження сталось не з волі Ватикану, а через бажання мільйонів вірних – Народу Божого, котрий ідентифікував себе з УГКЦ, хоч якийсь час державною каральною системою був змушений відвідувати богослужіння у чужій Церкві, котра, до того ж, погоджувалась на таку несправедливість», - сказав о. Григорій Комар. Доповідач також відзначив ще один необґрунтований закид в сторону УГКЦ, завдяки якому можна вважати, що книга владики Августина продовжує довгий ряд писань радянської пропаганди: звинувачення УГКЦ у співпраці з фашистською Німеччиною. Саме цим автор намагається оправдати переслідування УГКЦ після Другої Світової Війни. Як зазначив доповідач, не можна наукове дослідження будувати на неперевірених фактах або й просто вигадках й історичних фальсифікатах. На думку о. Григорія Комара, це одна з помилок автора книги «Уніатство. Богословські аспекти».  

На думку о. Григорія Комара, фундаментальною причиною хибного розуміння владикою Августином явища «уніатизму» є нерозуміння справжнього сенсу служіння єпископа Риму. Зовсім не по-науковому, нічим не обґрунтовуючи своє твердження, владика Августин вважає примат папи єрессю. Звідси стає зрозумілим, чому єдність з Римським Апостольським Престолом є для нього непотрібною, - це також єресь. Таким чином, сказав доповідач, московський ієрарх відкидає біблійну, богословську та свято-отцівську спадщину, де «примат папи є не те тільки нормальним і допустимим, а й богословсько необхідним. Це – ознака православності віри».

Закінчив свою доповідь о. Григорій Комар висновком, що хоч владика Августин ставив перед собою мету відкрити нові і незнані аспекти «уніатизму», але не вийшов поза рамки радянсько–імперської парадигми мислення. Незважаючи на небажання супротивників визнати УГКЦ, вона, за його словами, має свою програму: «Бути католиькою в любові і православною у вірі».

Після доповіді відбулася дискусія, під час якої присутні проаналізували можливі причини різко негативного ставлення офіційної Церкви Московського Патріархату щодо УГКЦ. Було зазначено, що й у самій Московській Церкві не всі поділяють радикальних поглядів владики Августина. 

Закінчилось засідання товариства спільною молитвою та подякою о. Івана Гаваня доповідачу та всім учасникам.

На наступному засіданні Дрогобицького осередку Українського Богословсько-Наукового Товариства з доповіддю виступить диякон Олег Сподар.