25 серпня 2021 р.Б. в Єпархіальному управлінні Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ презентовано збірку проповідей владики Ярослава (Приріза) "Трапеза Божого Слова". У заході взяло участь єпархіальне духовенство. Ця книга, яку видала Дрогобицька духовна семінарія, містить виголошені з різних нагод проповіді й гомілії на рухомий цикл літургійного року (неділі і свята, пов’язані зі світлим торжеством Воскресіння ГНІХ). У книзі архиєрей, відштовхуючись від біблійного тексту та сягаючи святоотцівської спадщини й літургійної традиції, запрошує до роздумів над запитаннями, важливими для духовного зросту та повсякденного життя кожного християнина, а також для буття Церкви й суспільства.

Інтерв'ю з о. Рафаїлом Турконяком

Доктор богослов’я та літургіки, знавець класичних мов, лауреат Шевченківської премії Рафаїл Турконяк ще з 1975 р. займався біблійною текстологією. Тоді, за дорученням патріарха Йосипа Сліпого, отець Рафаїл розпочав перекладати українською мовою Острозьку Біблію – перший повний церковнослов’янський переклад Святого Письма. У 1993 р. Українське Біблійне Товариство (УБТ) запросило о. Рафаїла Турконяка для нового перекладу Біблії сучасною українською мовою. У 2000 р. була закінчена праця над перекладом Нового Завіту, а повний переклад Біблії вперше був презентований 21 червня 2011 р. у Києві. Зараз отець Рафаїл Турконяк проживає у м. Львові та люб’язно погодився дати інтерв’ю для релігійно-суспільного часопису ДДС «Слово».

Володимир Тухлян

Дорогий читачу, коли я вперше у церкві почув Євангелія, то зауважив слова «Від Йоана», наступного разу – «Від Матея», потім ще «Від Марка» і «Від Луки». Мені стало цікаво, чому аж чотири людини писали про життя одного Вчителя? Якщо так, то чому не більше, або чому не менше? Чи існує якась різниця між ними? Тому в черговому номері журналу «Слово» спробую дати відповідь на питання, які зацікавили мене ще в дитинстві. Неможливо вповні висвітлити все, що стосується заторкнутої теми, тому головна мета цієї статті полягає у тому, щоб побачити особливу рису кожного автора.

п. Олег Цимбалюк, викладач ДДС

Сьогодення пропонує нам численні приклади для різноманітного наслідування. Католицька Церква кожного дня спогадує пам’ять якогось святого, наслідуючи життя якого можемо осягнути святості. Українська Греко-Католицька Церква в ХХ ст., яка зазнала жахливих впливів комуністичного і фашистського режимів, подарувала нам чимало українських мучеників за Христову віру та Церкву. Багато з них ще досі є недостатньо вивченими, а декотрі вже стоять у списку визнання блаженними чи святими. Нижче пропонуємо життєвий шлях о. Петра МЕКЕЛИТИ, життєвий шлях якого є зразком до наслідування. Цей глибокоосвічений, повний віри та любові до Церкви і свого народу священик з великою посвятою віддав своє життя на служіння людям та Богові, до останку випивши чашу приготовлених терпінь, прослявляючи Бога та поширюючи Його Царство поміж нами на землі.

Інтерв'ю з о. Ігорем Бойком

З другої половині ХХ ст. відбувається стрімкий розвиток біологічних наук. Вченим-медикам вдалося розшифрувати геном людини, тобто стало доступним розпізнання коду ДНК. Таким чином науковці отримали можливість втручатися у чинну структуру людини. З’явилася можливість її штучного запліднення, клонування. Ці новітні досягнення є водночас і новітніми проблемами. У ХХ ст. виникла біоетика – наука, яка має за мету не допустити людство до самознищення. Про загрозливі виклики перед людським життям ми говоритимемо із ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа Української Греко-Католицької Церкви керівником Школи біоетики Українського католицького університету о. д-р Ігорем Бойком.

Віталій Миська

На кожній Божественній Літургії у Символі віри ми згадуємо засновану Христом Церкву, яка є єдиною, святою, соборною і апостольською. Це – віросповідування Церкви соборно окреслили Святі Отці в Нікейсько-Царгородському Символі віри. При цьому, як зазначає Катехизм УГКЦ, вони опирались на сповідування віри, що використовувалися ще від апостольських часів.

8-10 липня 2021 р. Б. у Дрогобицькій Духовній семінарії проходили вступні іспити для юнаків, які відчули у собі покликання до священства. Впродовж 3-ох днів приймальна комісія, до котрої з благословення преосвященного владики Ярослава, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, ввійшли представники ректорату семінарії та єпархіального духовенства, оцінювала здібності абітурієнтів, а також глибину і зрілість їх покликання.