РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 25/09 Вечірня з Литією напередодні свята євангелиста Йоана
- 25/09 Представники семінарійної спільноти виступили на студентській конференції
- 21/09 Семінаристи ДДС побували в педуніверситеті
- 20/09 Шестикурсники ДДС відвідали "Назарет" і "Нашу хату"
- 16/09 Розпочалося навчання у Малій семінарії та на Підготовчих курсах
Найпопулярніше
- Тату і пірсинг
- Максим Качала, «Боротьба з пристрастями обжерливості та розпусти в аскетичних творах Єваргія Понтійського (345-399 рр.)» (науковий керівник – о. д-р Олег Чупа, рецензент – о.ліц. Володимир Тухлян)
- Андрій Дзюрман, «Гідність людського життя від зачаття у світі книги Стефана Шварца "Моральна проблематика аборту"» (науковий керівник - о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Михайло Бонк, «Діяльність оо. Салезіян Візантійського обряду в Україні та на поселеннях» (науковий керівник – ліц. Ігор Бриндак, рецензент – о.ліц. Юрій Хамуляк)
- Святе Письмо — місце зустрічі світових культур
Святе Письмо Старого и Нового Завіта съ поясненями Томъ І |
![]() |
![]() |
![]() |
Категорія:
Проект "Оцифрована спадщина" > Біблістика
Автор:
Бартошевський Іван
Сторінки: 1061
Бібліотека: Оцифрована спадщина
Рік: 1900
Link:
![]() |
Візитів: 92740 | |
Опис
Книга вийшла в IV томі серії "Бібліотека богословська", яку видавав о. Олександр Бачинський. Це - частина семитомного видання тексту Св.Письма Старого і Нового Завіту з коментарем (Львів, 1900–1908). У цьому обширному (1061 ст.) першому томі читач знайде текст і пояснення П'ятикнижжя - Буття, Вихід, Левіт, Чисел і Второзаконня. Для кращого розуміння церковнослов'янського біблійного тексту о. Іван Бартошевський супроводжує його вступом до кожної книги та коментарями (тогочасною українською мовою), які, за визнанням самого автора (с.VІІ), взято з праць авторитетних західних біблістів: Cornelius a Lapide, Calmet, Allioli, Knabenbauer, Brentano, Thalhofer, Menochius, Dillmann й інших. Потребу такого видання о. Іван Бартошевський пояснює наступним чином: "А таке св. Письмо въ старословеньскомъ язиці єсть душпастирови тимъ больше потребне, понеже посля церковного припису мають цитати зъ св. Письма наводити ся дословно вь томже старословеньскомъ язиці при пояснюваню ихъ въ язиці народному, а єще и для того, понеже наши душпастирі, учачи ся богословія по латині, не могли зь студій богословскихъ винести вистарчаючого запасу цитатовъ св. Письма въ язиці старословеньскомъ. А и тоє додати треба, що наши молитви и священнодійствія церковни суть взяти по большои части зъ св. Письма и що можна ихь належите розуміти только тогда, коли належито познаємъ ціле содержанє и стиль св. книгъ" (с.V). |
|
Дата: Вівторок, 14 лютого 2012 18:31
|
Коментарі