ВСТУП
Питання віри в Святого Духа в історії Церкви неодноразово викликало різні думки та розв’язувало численні суперечки. Найбільші уми намагалися або заперечити Його божество, або встати на його захист. Єресі, які появлялися від початку існування Церкви Христової, намагалися підважити вчення про Особу Сина Божого або Святого Духа, таким чином підважуючи основи християнства і догмату про Триєдиного Бога.

Володимир Литвин

Християнин як віруюча людина живе у світі згідно з Христовою благовістю. Разом із тим християнство розвивається в межах тієї чи іншої держави, законодавство якої намагається створити необхідні сприятливі умови для життя громадян.

Ігор Бриндак, викладач ДДС

У попередньому номері часопису «З любов’ю у світ» у статті «Непорушна таємниця» мова йшла про те, що Сповідь є необхідною для прощення гріхів і остаточно для спасіння. Але як бути з людьми, яких застала несподівана смерть, або які через хворобу чи вік втратили пам’ять і не можуть сповідатися?

Ігор Бриндак, викладач ДДС

Премія «Оскар» вважається найбільш престижною нагородою у галузі кінематографії. Всього три фільми отримали по 11 «Оскарів» - найбільше за всю історію існування цієї нагороди, і це: «Володар перстенів. Повернення короля» (2003 р), режисера Пітера Джексона; «Титанік» (1997 р.) Джеймса Камерона та «Бен Гур» (1959 р.) Вільяма Вайлера. Власне про останню стрічку і піде мова в даній публікації.

Володимир Тухлян

Одного разу на автобусній зупинці пара закоханих людей очікувала прибуття свого автобуса. Окрім них тут же стояло ще декілька пасажирів, які явно нервували, але намагалися приховати ознаки свого роздратування. Здавалося б, що цей простий день, який нічим не відрізнявся від інших, коли кожен зайнятий своїми справами і думками, не принесе для когось чогось особливого.

У суботу, 20 червня 2020 р.Б., в Дрогобицькій духовній семінарії завершився 2019-2020 навчальний рік, другий семестр якого пройшов по-особливому з огляду на обмежуючі заходи, запроваджені органами державної влади. З нагоди завершення академічного процесу у семінарійному храмі було відслужено Архиєрейську Божественну Літургію, яку очолив преосвященний владика Ярослав, Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у спіслужінні ректорату та викладачів семінарії. Особливо урочистий цей день став для випускників семінарії, яких молитовно підтримували їхні родичі, друзі та знайомі.

У 16-ому відеорепортажі п. Ігор Бриндак, Голова товариства Дрогобицької духовної семінарії "Еффата", знову відповідає на запитання глядачів. Мова йде про російського професора Осіпова; про можливі зловживання в духовних семінаріях; про те, чи можна називати священиків "отцями", а також вияснення деяких важких для розуміння слів зі Святого Письма. Попередні відповіді на запитання див. тут.

прот. д-р Володимир Івасівка, викладач ДДС

Цілком непримітна могила. Одна зі сотень на старому міському кладовищі Стебника. Темна потускніла таблиця на пам՚ятнику з написами, де ледь можна прочитати: «о. Степан Граб, доктор богослов՚я та філософії». І лише старше покоління стебничан пам’ятають, хто покоїться на цьому місці… Людина непересічна... Передовсім священнослужитель, патріот українського народу, інтелігент, викладач семінарії, в՚язень польських і радянських тюрем тощо. Будучи свідомим, що людська пам՚ять є надзвичайно короткотривалою, автор статті ставить за ціль пригадати читачам про земне життя о. Степана Граба, щоб його християнською поставою та патріотичною свідомістю могли надихатися інші. А також, щоб на його прикладі частково показати, через що у ХХ ст. переходив український народ, а разом із ним і духовенство тоді переслідуваної Української Греко-Католицької Церкви.

о. д-р Мирон Бендик, ректор ДДС

Смерть і воскресіння Ісуса Христа є найвагомішою в історії людства і для долі людства Подією і водночас Благою Вістю. Воскреслий Син Божий являється людям і сповіщає про перемогу людини над смертю. Свідками цієї перемоги стали самовидці-апостоли й багато інших людей. За свідченням апостола Павла, таких людей було понад п’ятсот (див. І Кр 15, 6). Позаяк Блага Вість про Воскресіння не вписується в логіку звичних буднів людини, то останній потрібно здобутися на небуденний, нестандартний підхід до цієї події, що його апостол Павло називає вірою (див. Євр 11, 1). Ігнорування чи заперечення Воскресіння є втечею від реальності в уявний світ, підміною реальності версіями уяви. Для людини, узалежненої від своїх фантазій, реальність завжди є небажаною, а часто й неприйнятною. Крім історичного факту, Христове Воскресіння є ще й початком вселенського процесу подолання людством смерті, який завершиться воскресінням кожної людини.