У переддень свята священномученика єп. Теодора Ромжі, 31 жовтня 2022 р. Б., у семінарійній каплиці студенти помолилися Вечірню з Литією, очолювану о. Романом Андрійовським, проректором з навчання, у співслужінні з о. Богданом Хом'яком, префектом ДДС, о. Олегом Чупою та о. Олегом Смерекою, семінарійними духівниками. По завершенню Вечірні відбулося мирування.

29 жовтня 2022 р. Б. братство Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке діє у Дрогобицькій духовній семінарії, разом з настоятелями здійснило поїздку до Василіянського монастиря Преображення Господнього, що знаходиться у с. Гошів на Івано-Франківщині.

28 жовтня відбулася екскурсія учнів Малої семінарії, що діє при Дрогобицькій духовній семінарії, до старовинного дерев'яного храму св. Юра в м. Дрогобичі, який вважається однією з найкраще збережених пам'яток галицької архітектури XV-XVІ ст. Варто підкреслити те, що цей храм є одним з небагатьох, який належить до світової спадщини ЮНЕСКО.

Володимир Тухлян

Віра… За цим словом, без перебільшення, криється багато визначень і розумінь, які нагромадилися впродовж віків. Через різноманітні підходи з’явилося багато тверджень про те, якою ж насправді повинна бути віра. Наслідком таких дискусій можна вважати виникнення різних віросповідань. Християнство основане на вірі в Ісуса Христа, Який повелів своїм апостолам проповідувати свою Євангелію по всьому світу (див. Мт 28). Виконуючи настанову Учителя, апостоли, підперезавшись силою Святого Духа, день-у-день трудилися і життя своє поклали, щоб показати іншим людям, які служили безликим богам, існування і любов справжнього Бога в трьох особах. Унаслідок апостольських трудів і їх наступників християнство сьогодні є однією з найбільших релігій світу, а віра складає невід’ємний фундамент християнської традиції.

25 жовтня 2022 р. Б. Дрогобицьку духовну семінарію відвідали провід та студенти Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І. Франка. Гості мали можливість ознайомитися з особливостями семінарійного життя та дізнатися, яким чином виховуються майбутні священнослужителі.

о. Олег Чупа

Наприкінці 1990-х років один священик казав до молоді: «Щоб бути апостолом, не треба вдягати сандалі, йти на міську площу та закликати перехожих до покаяння...». Доба «класичних» місій на українських землях завершилась давно. Серед найбільш знаних місіонерів, що пробуджували дух наших предків, – св. Андрій Первозванний, свв. Кирило й Методій. Проте годі сподіватись, що їм вдалось навідатися у кожне давньоукраїнське поселення. Це робили їхні учні, можливо, чужинці-християни, а скоріш за все свої – ті, що першими увірували з-поміж наших предків. Тепер, як правило, у видній місцині кожного міста чи села є храм – символ успіху апостольської місії. Однак на цьому місії не завершились, змінився лише їхній формат.

Олег Шагала

«Господній Дух на мені, бо Він мене помазав. Послав мене нести Добру новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк 4, 18-19), – цими словами сповнюється пророцтво Ісаї про мету післанництва, а одночасно й місії Спасителя. Христос, проголошуючи Євангеліє, об`явив правду про те, що Він чув і бачив, перебуваючи з Отцем (Йо 3,11; 8,14; Євр 1,1-2). Протягом своєї спасительної діяльності Христос вибрав дванадцятьох апостолів, які стали для Нього родинною спільнотою, покликаною до життєво важливої місії – стати свідками Його воскресіння та проповідниками Євангелія. Для того, щоб бути готовими до цього місійного служіння, учням необхідною була підготовка. У чому ж вона полягала та до чого готувала? Яким чином вони стануть переконливими свідками Христа і передадуть дух Його проповіді? На підставі уривка із Євангелія від Марка 3,13-17 спробуймо коротко проаналізувати два завдання учнів Христа, які невід`ємні одне від одного.

20 жовтня 2022 р. Б. в актовому залі ДДС відбулося відкрите засідання місцевого осередку Українського Богословського Наукового Товариства. З нагоди 875-річчя обрання Клима Смолятича Київським митрополитом (1147 р.) доповідь на тему: "Ієрархія Київської Церкви. 875 років усвідомлення помісності" виголосив о. д-р Мирон Бендик. 

У 26 відеозвіті за підсумками чергового засідання товариства #Еффата, що діє у Дрогобицькій Духовній семінарії, п. Ігор Бриндак розповідає про значення Божої заповіді "Не сотвори собі кумири", особливо у контексті повномасштабної російської агресії супроти України.

Володимир Литвин

Зі Святого Письма ми дізнаємося про те, що творцем сім’ї є Господь Бог. Cім’я як єдність батька, матері і дітей є малою домашньою Церквою, яка є також іконою Пресвятої Трійці. За святителем Григорієм Ніським, перед створенням людини відбувається Предвічна Божа Нарада : «Сотворімо людину на наш образ...» (див. Бут 1,26). Тут Бог виступає як «ми». Ця множина засвідчує, що образ Божий притаманний не окремо взятій людині, а всій спільноті, прообразом якої є Пресвята Трійця. Тобто створення людини розуміємо творчим актом усіх Трьох осіб Пресвятої Трійці (Отця, Сина, Святого Духа). «І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх [чоловіка та жінку] Бог і сказав їм: Будьте плідні й множтеся...» (див. Бут 1,27-28).