|
З історії творчих взаємин двох видатних українців. До 120-річчя від дня народження Василя Барвінського (20.02.1888 – 09 06. 1963) |
 |
 |
 |
|
Панкевич Г. «… знаю, що я пишу свої твори кров’ю мого серця, і саме тут я чую більш, чим в чому іншому свою силу» (В. Барвінський)
Нерідко, на жаль, серед нашої інтелігенції, тобто людей, які займаються розумовою діяльністю, можна почути думку про те, що начебто, християнська релігія наклала негативний відбиток на ментальність українців: безвольність, м’якотілість (дозволяємо «орачам їздити по спинах»), деякі інші риси, що спричинили багатовікову бездержавність народу. Відповідно виникає запитання, чому ж тоді Благовість Христа, яка принесла розквіт, відчуття гідності й добробут багатьом європейським народам, могла зашкодити нашому національному благополуччю? Очевидно, корінь проблеми гніздиться в тому, що наше християнство в багатьох випадках дуже поверхове, часто функціонує номінально, як зовнішня вивіска, за якою нуртує поганство у формі сучасного ідолопоклонства: індивідуалізм, егоцентризм, близоруке мислення, пов’язане з нехтуванням інтересів навколишніх, громади, суспільства.
|
|
|
Концерт семінарійного хору "Оранта" у древньому м.Самборі [ФОТО] |
|
|
|
 У неділю, 17 квітня 2011 р.Б., хор Дрогобицької Духовної Семінарії «Оранта» побував у м. Самборі. Хор взяв участь у закритті духовної мистецької акції «Тобі, Господи!», в рамках якої прозвучав так званий пласт «страсної» музики, що здебільшого включається до репертуару мистецьких гуртів у період Великого посту. Завершальний концерт акції мав назву «Будь ім’я Господнє!». |
|
Молитва Церкви – це спільне служіння не тільки клиру, але й мирян |
|
|
|
|
Андрій НИСКОГУЗ
 Мабуть, більшість із тих, хто хоче прочитати цю статтю, мало розуміють, що взагалі криється під терміном «паралітургійна практика». Але перш ніж з’ясовувати, чим є паралітургійні практики і яке їхнє місце в житті Церкви, необхідно коротко розглянути питання саме літургійного аспекту молитви в церковній спільноті.
|
|
|
Чому ми маємо шанувати світ?.. (науково-богословські підстави) |
|
|
|
|
о. Мирон БЕНДИК
Проблематика збереження і природи, і людського роду на землі стала надзвичайно актуальною. Сплеск інтересу до екології з’явився у відповідь на глобальний демографічний вибух, а також на бурхливий науково-технічний прогрес. Часто дослідження екологічної проблематики зводяться до аналізу незворотніх знищень, спричинених цивілізаційною активністю людини, або ж до моралізаторства на тему відповідальності людини за стан довкілля.
|
|
Походження слова «святий» |
|
|
|
|
Ендрю КВІНЛАН
 Ми думаємо, що святий це дуже незвичайна особа: той, хто вміє робити надзвичайні речі, включно з чудами. Мабуть, всі релігії мають своїх святих це може бути гуру (вчитель) або знахар. Але ким є святий для християнина? Щоб відповісти на це запитання, ми повинні спершу зрозуміти, що християни мають на увазі під словом «святість». Можемо почати пошуки змісту у Старому Завіті. Єврейським еквівалентом до «святості» є «qodesh», що значить «окремий», «інший». Для євреїв Бог був цілковито несхожим до всього, що існує. Як Анна, мати пророка Самуїла, співала: «Немає, як Господь, святого, немабо іншого, крім Тебе, нема скелі, як Бог наш» (1 Сам 2, 2).
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
