У період Пасхальних свят брати-семінаристи Андрій Якимів (V курс) та Микола Гірняк (IV курс) побували на теренах Луцького екзархату УГКЦ у смт. Старій Вижівці та м. Любомль. На даних парафіях пастирське служіння звершує випускник Дрогобицької духовної семінарії о. Володимир Улян.

о. Мирон Бендик

«Маєте бути святими, бо Я Святий» (Лев 11, 45). У цих Божих словах, скерованих до нас, стверджуються Божа святість і наша несвятість. Саме святістю Бог відрізняється від нас, а несвятістю ми відрізняємося від Бога. У Старому Завіті святість Бога сприймалася не тільки як Його відмінність від людини, а й як відокремленість людини від Бога. Людина Бога насамперед боялася і тому намагалася триматися від Нього подалі. Поширеним було переконання, що хто «побачив» Бога (занадто наблизився до Нього), той помре. У Єрусалимському храмі було «відокремлене» від людського доступу «святе святих», ввійти в яке міг тільки первосвященник і тільки раз на рік. Тому і в храмі людина мала зберігати щодо Бога шанобливу дистанцію.