|
|
|
Передпостові реколекції у Дрогобицькій духовній семінарії |
 |
 |
 |
|
 З 20 по 22 лютого 2026 року Божого у Дрогобицькій духовній семінарії відбулися дні духовної віднови. Протягом трьох днів семінарійна спільнота мала нагоду підготуватися до початку Великого посту через молитву та духовні повчання. Реколектантом цьогорічних наук став ієромонах Мануїл Пишкович, який ділився з присутніми глибокими роздумами про сутність духовного життя та священничого покликання.
|
|
Душпастирство академічної молоді |
|
|
|
|
о. Олег КЕКОШ
ІІ Ватиканський Собор у Декларації про християнське виховання наголошує на потребі душпастирства академічної молоді (ДХВ-10). Ідеться про те, щоб належно приготовані священики, монахи й монахині та світські спеціалісти надавали молоді (студентам) духовну, моральну та інтелектуальну підтримку. Церква називає молодих людей своєю надією і не боїться ставити їм відповідальні завдання у справі євангелізації. Власне, з молодими людьми Церква пов’язує надію на майбутнє: своє і світу. У цьому контексті дуже важливою справою є відповідна формація і виховання молодого покоління так, щоб різносторонньо розвиваючи свою особистість у співпраці з душпастирями, молода людина ставала Христовим апостолом у своєму середовищі. Апостольство мало б полягати у формуванні цього середовища (академічного, домашнього...) у християнському дусі, доповнюючи свідоцтво життя свідченням слова і жертвенної любові.
|
|
|
Підготував Андрій КОСАР Уже протягом півтора століття точаться дискусії у лоні УГКЦ щодо використання терміну „православний” у її богослужінні*. Диспути велися на різних рівнях: поміж єпископами, серед священиків а також між вірними. І хоча на даний час питання вжитку терміну „православний” у богослужінні УГКЦ вже не викликає гострих дискусій, як це було буквально десять років тому, та все-таки у деяких місцевостях цей термін і надалі не вживається у богослужінні, а спроби відновити його використання зустрічають спротив серед народу. А це, в свою чергу, означає, що для свідомості деяких людей слово „православний” ще дотепер продовжує бути чужим. Причиною цього є зміна значення слова, яка, можемо припустити, відбулася всередині ХІХ ст., бо саме із цього моменту починають лунати пропозиції щодо заміни слова „православний” на слово „правовірний” або повністю вилучити це слово з богослужбового вжитку.
Для того, щоб розкрити первинне значення цього слова, – а це зможемо зробити лише тоді, коли з’ясуємо деякі моменти його походження
|
|
Владика Андрій Сапеляк: «Я намагався допомагати Блаженнішому Йосифу також і в створенні Українського Патріархату» |
|
|
|
|
розмовляв Ростислав ПРИРІЗ
 Історія нашої Церкви прикрашена славними постатями її предстоятелів, котрі втілили в собі євангельський ідеал доброго пастиря і жодною ціною не залишили довіреного їм стада. Цьогоріч ми особливо вдивляємося у постать незламного духом патріарха Йосифа, з нагоди 120-ої річниці з Дня його народження. Поряд з тим, важливо також зауважити тих людей, котрі відроджували з руїн нашу Церкву разом з патріархом Йосифом і сьогодні є поруч з нами. Вони часто залишаються непомітними, бо не шукають слави, але
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
