Тарас Петруняк

Серед різних тлумачень та визначень патріотизму найголовнішим є те, що патріотизм – це любов до своєї батьківщини та свого народу. Але як ця любов проявляється? Одним із виявів патріотизму є певні символи, атрибути, які назовні виявляють всю його сутність. Тому, дорогий читачу, пропоную розглянути декілька символів, які формувалися впродовж віків аж до сьогодні.

Напередодні Собору святого Архистратига Михаїла й інших безплотних сил, 20 листопада 2022 р. Б., у семінарійній каплиці студенти помолилися Вечірню з Литією, очолювану о. Василем Чавою, проректором з виховної частини, у співслужінні з о. Богданом Хом'яком та о. Романом Копачом, префектами ДДС. По завершенню Вечірні відбулося винесення ікони та мирування.

18 листопада 2022 р. Б. до Дрогобицької духовної семінарії завітав ієрм. Елевтерій Геншляк, ЧСВВ, із доповіддю на тему: «Організація "Пласт" і Христова Церква». В рамках циклу "Цікаві зустрічі" семінарійна спільнота дізналася від цього досвідченого пластуна і виховника пластунського гуртка у м. Дрогобичі про історію виникнення "Пласту" та про основні принципи виховання української молоді, яких дотримується ця організація.

15 листопада 2022 р. Б. під час відкритого засідання Дрогобицького місцевого осередку Українського Богословського Наукового Товариства було презентовано інтерактивно-мультимедійну книгу "Богослужбові наспіви. Посібник для церковного співця", яку упорядкували о. Андрій Бунь та п. Надія Бунь, викладачі ДДС. Керівником цього видавничого проекту Дрогобицької духовної семінарії виступив о. Роман Андрійовський, проректор з навчальної частини.

Роман Ковівчак

«Ідеалом нашого національного життя є наша рідна всенаціональна Хата-Батьківщина. Тому й надзвичайно важливо, щоб усе духовенство єпархії якнайправильніше над тим працювало, щоб по нашим силам спричинитися до здійснення цього ідеалу» (Митрополит Андрей Шептицький. Як будувати рідну хату, 1941).

Назар Городиський

Гортаючи сторінки історії, можна спостерігати, що українці й інші народи часто з різних причин вимушено чи добровільно змінювали місце свого проживання, переселялись за межі власної етнічної території на тривалий час або ж і на постійно. Цей феномен називають «еміграцією». Саме слово латинською мовою звучить як emigratio і означає «виселення», «переселення». У сучасному світі еміграція є невід’ємною складовою глобальної культури. Це явище може бути по-різному оцінено, мати різноманітні причини, які його провокують, та наслідки, які з нього випливають. Для незалежної України це великий виклик. В залежності від того, як ми зможемо відповісти на цей виклик, це явище може бути скарбом, або ж великою бідою. Власне цьому хотілося б присвятити наші роздуми.

о. Мирон Бендик

Чим для нас є Україна? Насамперед даром від Господа України, Який водночас є Творцем і Господом всесвіту. Цей Божий дар порівнюється у Святому Письмі до виноградника, заснованого і насадженого Самим Богом (Мт 21, 33 – 41). Те, яким бути винограднику, яку площу він має займати, де збудувати башту, чавило чи огорожу, – рішення Господа виноградника.