РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 25/07 Наука, яка веде до Бога
- 23/07 Василь Когут, «Католицько-ісламський діалог на основі документу ІІ Ватиканського собору "Nostra Aetate "» (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. ліц. Володимир Тухлян)
- 22/07 Чи можна довіряти теоріям еволюції?
- 18/07 Священниче покликання у світлі шляху біблійного Мойсея
- 17/07 Роман Ковівчак, «Заповідь любові до ворогів (Мт 5,43-48 і Лк 6,27-35). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
Богогласникъ содерщащій пісни благоговійнныя |
![]() |
![]() |
![]() |
Сторінки: 508
Бібліотека: Оцифрована спадщина
Рік: 1886
Link:
![]() |
Візитів: 4889 | |
Опис
Книга видана у Львові у 1886 р. у Ставропігійним Інститутом. Це друге виправлене видання складається з чотирьох частин: 1) Пісні для Господьських свят; 2) Пісні для Богородичних свят; 3) Пісні на честь святих; 4) пісні "благоговійні", покаянні і умилительні. Використовується квадратна нотація. Збірка релігійних пісень "Богогласник" значного поширення набула наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Вперше надрукований в унійному Почаївському монастирі у 1790 р., "Богогласник" складався з трьох частин і містив 248 віршів з нотами, присвячених звеличенню Ісуса Христа, Богородиці, святих та ін. З часу включення почаївського монастиря в лоно московського православ'я друкування Богогласника тут від 1825 р. припиняється аж до 1900 р., коли було випущено ще один Богогласник, який за своїм змістом багато у чому нагадує перше видання. Впродовж останньої чверті XIX – середини XX ст. Богогласники виходили друком досить часто. Географія їх публікування була широка: від Почаєва, Львова, Києва до Санкт-Петербурга (1900, 1901, 1903), Холма, Гродна, Варшави. |
|
Дата: П'ятниця, 18 листопада 2022 10:47
|