|
Богородична святиня у Тишковичах. Джерело забило - і спрагла усміхнулася земля! |
 |
 |
 |
|
Назар КУРИЛО
 Упродовж трьох століть, щороку, 15 липня, на свято Положення чесної ризи Богородиці у Влахерні глибока віра веде побожні серця до маленького прикордонного села Тишковичі, відомого на Мостищині як місця диво-цілющого джерела – дару Пречистої Богородиці. Здається, що вже й саме повітря тут промовляє: «...молитов наших в час журби не відкинь, а від бід визволи нас Єдина, Чиста і Благословенна». У той час, «коли на волю проситься сльоза» й останній промінець надії гасне, а немічна душа «ридає з болю» – до ікони прикладись, прочанине, і «притулись до серденька Марії»... Це серце Матері Небесної Любові, що годинами чекає тут усіх, хто спокою прагне, кличе всіх, хто йде до нього з надією на краще, і ніхто звідси не виходить із порожніми руками.
|
|
|
Святі, котрі розмовляли з природою… |
|
|
|
|
Ігор БРИНДАК, викладач
 Не завжди ми знаємо про те, що на світі були (мабуть, і зараз десь є) подвижники віри, які мали дар вільного спілкування з живими створіннями, подібно як Адам і Єва до гріхопадіння, коли дикі звірі їх слухались. Власне, про таких святих і піде мова в нашій публікації.
Розповідь, запропонована читачам, доносить інформацію про цілком реальні факти з досвіду спілкування людини зі своїми «меншими братами».
|
|
Петро ВОЙТОВИЧ
 Коли говоримо про мучеників, то переважно думкою повертаємось у давно минулі часи ранньої Церкви. Тоді християни як представники нової і зовсім невідомої релігії зустрілися із ворожістю з боку тогочасної влади і панівної релігії – поганства. Ціною власного життя вони свідчили свою християнську віру. Але явище мучеництва зустрічається і в наш час. Християни і надалі піддаються гонінням в багатьох країнах сучасного світу. За статистичними даними щонайменше 250 млн. християн переслідуються в різних частинах світу.
|
|
|
Хрест і вінець. Подвиг священичого служіння о. Граба (1905-1966) |
|
|
|
|
прот. д-р Володимир Івасівка, викладач ДДС
Цілком непримітна могила. Одна зі сотень на старому міському кладовищі Стебника. Темна потускніла таблиця на пам՚ятнику з написами, де ледь можна прочитати: «о. Степан Граб, доктор богослов՚я та філософії». І лише старше покоління стебничан пам’ятають, хто покоїться на цьому місці… Людина непересічна... Передовсім священнослужитель, патріот українського народу, інтелігент, викладач семінарії, в՚язень польських і радянських тюрем тощо. Будучи свідомим, що людська пам՚ять є надзвичайно короткотривалою, автор статті ставить за ціль пригадати читачам про земне життя о. Степана Граба, щоб його християнською поставою та патріотичною свідомістю могли надихатися інші. А також, щоб на його прикладі частково показати, через що у ХХ ст. переходив український народ, а разом із ним і духовенство тоді переслідуваної Української Греко-Католицької Церкви.
|
|
Учні Малої семінарії відвідали древній храм |
|
|
|
|
 Не одними уроками, а й пізнавально-розважальним життям сповнене життя Малої семінарії. Так доброю традицією є ініціатива братів-вчителів організовувати для «малих» семінаристів екскурсії, поїздки й інші цікаві заходи. Цього разу, 8 жовтня 2021 р.Б., всі разом вирушили на екскурсію в храм св. Юрія в Дрогобичі.
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
