29 серпня 2017 року в Дрогобицькій духовній семінарії була відслужена Архиєрейська Божественна Літургія з нагоди відкриття нового навчального року. Очолив богослужіння владика Григорій (Комар), єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії, у співслужінні настоятелів та викладачів семінарії. Супроводжував богослужіння співом семінарійний хор "Оранта" під керівництвом викладача церковного співу о. Андрія Буня.

Андрій Лоїш

Український народ відзначається своєю працьовитістю. З великою пошаною українці відносяться до своєї землі і у всі часи були розумними господарями. Але у силу різних обставин добрі, щирі, працьовиті чоловіки та жінки змушені були залишати свою домівку, свою Батьківщину. В історії це явище отримало назву «Українська еміграція» – термін для визначення переміщення українського населення, яке вимушено чи добровільно з економічних, політичних або релігійних причин переселилося за межі етнічної території в іншу країну на постійне чи тривале проживання.

Михайло Бринько

Обов’язок давати пожертву на Церкву не є чимось новим. Це зрозумілий релігійний обов’язок, що випливає з найважливішого обов’язку богопочитання, найкращим виявом якого є жертва, бо жертвуючи себе чи свої речі Богові на службу, ми наочно демонструємо, що все у світі належить Йому.

ВСТУП
Практично всі філософські пошуки мають гуманістичну спрямованість, тобто головним предметом філософських роздумів є людина та сенс її існування у світі. Хто я? Для чого живу? В процесі історії на «філософський Олімп» виходили різні мислителі, пропонуючи свої відповіді на ці запитання. Таким чином, за принципом маятника становище людини у філософії постійно коливалось: від тотального панування в антропоцентризмі — до повного підпорядкування в теоцентризмі чи космоцентризмі. Однак, чи існує у філософії єдина правильна відповідь, сказати, мабуть, не зможе ніхто. Людина — це істота, яка своїми діями створює власну історію, чим формує й сама себе, відповідно уявлення про сенс її життя складаються в процесі її ж діяльності і залежать від її світорозуміння, соціального становища, конкретного історичного тла тощо. Тому це питання кожен повинен ставити сам до себе, і відповідь повинна народитись в процесі особистих пошуків.

Володимир Тухлян

З волі Божої людина стала господарем і власником рослинного і тваринного світів та усіх земних дібр. А щоб вона могла вільно і спокійно використовувати Богом дані дари на Його славу та для свого добра, то на сторожі приватної власності Господь дає Сьому й Десяту Заповіді. Від дотримання цих Заповідей залежить добро всіх людей – особисте, родинне та суспільне.

ВСТУП
Людина така, якою вона побажала стати, й не перестане такою бути, поки сама не захоче змінитись.
Сьогодні можна почути багато закликів до суспільних реформ чи кардинальних змін. Кожен при цьому має якесь своє власне бачення майбутнього устрою. Будь-яка політична партія «експлуатує» виборців, переконуючи їх у тому, що саме вона представляє суто гуманістичні цінності. Насправді ж усі політичні партії утворюють два табори: байдужих і небайдужих. Якби всі, хто входить до другого табору, відмовилися від гасел своїх партій і усвідомили спільність мети, то ймовірність змін у суспільстві набагато б зросла. Сьогодні людям потрібні ті, хто мають мудрість, переконання і сміливість, щоб діяти відповідно до своїх переконань.

Роман Садовий

Мудрість і багатство… На цю тему часто можна почути різні версії жартів, у яких, зазвичай, йде мова про вибір між заможністю та розумом. Подібна проблематика присутня, як це не дивно, і у Біблії. Цар Соломон. Його особа відома легендарною мудрістю і нереальними статками. Один із найвеличніших правителів Ізраїля, який удостоївся бути будівничим храму Бога.

Андрій Нискогуз

Мої вітання, дорогі гурмани книжкових делікатесів! Пропоную Вам поласувати на цей раз «книго-смаколиком», який, сподіваюся, не лише припаде до смаку, а й стане корисною поживою для інтелекту, а якщо вже зовсім поталанить, то ще й підкріпить та піднесе на дусі внутрішній світ. Отож вперед! Мова йтиме про філософський трактат Еріха Фромма, німецького психоаналітика, засновника нової течії неофрейдизму, – «Мати чи бути». Хоча твір – не пригодницький роман, однак просто й захоплююче подає дуже цікавий ключ до сприйняття дійсності. Е. Фромм представляє два способи існування людини: т. зв. спосіб життя, головним критерієм якого є «мати», а також інший, в основі якого лежить «бути».

ВСТУП
На протязі історії людства, мислителі завжди задавали собі питання про людину. Більше того, класичний «трикутник Платона» містить три вершини: бог, світ і людина. Різні філософські школи і напрямки трактували людину по-своєму, акцентуючи на тих чи інших її ознаках. Серед них, зокрема, були і такі, що зводили людину виключно до її фізіологічних властивостей. Інші, натомість, навпаки, твердили про здатність людської особи керувати фізіологією, ще інші шукали в людині духовних начал. Одні зводили її до частини роду, інші наполягали на індивідуальності кожного. Остаточного вирішення немає і до сьогодні, оскільки через відомий принцип «скандалу філософії», кожне твердження піддається сумніву, а тоді відбувається пошук нових тверджень і згодом спроби синтезувати між собою кілька тверджень. Таким чином, кожен може прийняти за істинну для себе ту чи іншу гіпотезу і відстоювати її.

о. Іван Гаваньо, викладач ДДС

У Євангелії знаходимо слова: «Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне», які належать до одного з блаженств. Що насправді означає ця фраза, яку часто не зовсім правильно розуміють, даючи часом зовсім хибну інтерпретацію?