Translate into...
Newsletter
- 06/08 Яків-Микола КРИВЕЦЬКИЙ, «Військове капеланство УГКЦ в Україні. Канонічні та юридичні аспекти» (науковий керівник – о. ліц. Олег Цимбалюк, рецензент - о ліц. Петро Войтович)
- 03/08 Віталій КУЛЬЧИЦЬКИЙ, «Вибір апостолів (Мр 3,13-19 і Лк 6,12-16). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент - о ліц. Ростислав Приріз)
- 01/08 Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 28/07 Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
- 24/07 Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
Most Read
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
Проща до Підкаменя та Почаєва |
![]() |
![]() |
![]() |
Ось як записав народний переказ ректор Києво-Могилянської Академії Іоникій Галятовський у своїй книзі «Небо новоє»: «Іван Босий з села Почаєва виділ на скалі стоячую Пречистую Богородицю. Перед нею стояв законнік, котрий в скалі мешкал і повідал тому Івану Босому і хлоп'ятом з села Почаєва пасучим овцу на горі близько тої скали, де Пречиста Богородиця стояла на тій скалі, котрой там стопа єсть вирита і завше ся в той стопі вода чистая знайдуєт, которую розмаїтії хвороби улічаються». Проща розпочалася у день перед празником, коли семінаристи відвідали не менш історичне і духовне місце, а саме: монастир Походженння Дерева Хреста Господнього Студійського уставу в Підкамені. Богопосвячене життя у цій місцевості бере початок ще з XII ст. Будівництво обителі пов'язане з пам'яткою природи - Каменем-пісковим останцем висотою 17 м і шириною 8-10 м із прямовисними стінами. Сучасний архітектурний ансамбль монастиря формувався впродовж XVII-XVIIIст. І є одним із найбільших в Україні. До нього входять собор, каплиці, келії, дзвіниці, оборонні стіни з вежами та брамою. Саме в такому величному місці і було прийнято семінаристів, які брали участь у монашій молитві у надвечір Покрови. Ознайомилися з історією обителі, були частовані смачною монашою вечірньою трапезою і положені на вечірній спочинок в стінах цього давнього монастиря. Наступний день ознаменувався величним святом Покрови і розпочали його семінаристи спільно із монахами з раннішньої молитви–утрені і святкової Літургії. Після чого рушили до Почаєва. Прибувши на місце мали змогу відвідати монастир, який є величним і духовним скарбом нашої держави. Який своїми величавими, золотавими куполами і хрестами видніється на багато миль навколо. В монастирі знаходяться три святині, перед якими і приклонялися семінаристи. Це Слід Стопи Пресвятої Богородиці, ікона Почаївської Божої Матері і мощі преп. Іова Почаївського. Саме перед цими святинями і заносили молитви семінаристи, просячи у Пресвятої Богородиці в такий знаменний день Покрови, її покрову як для себе, так і для народу і нашої Церкви.
|