Днями вийшов друком 80-ий номер релігійно-суспільного часопису Дрогобицької духовної семінарії «Слово». У середині журналу можна знайти цікавий і практичний сюрприз — літургійний календар УГКЦ на 2020 рік. Головною темою чергового випуску "Слова" став християнський погляд на культуру. Члени редколегії пропонують читачам дещо глибше поглянути на цей феномен як на сповнення заповіді, даної Богом людині про преображення світу. З питань придбання часопису звертайтесь до своїх парохів або безпосередньо до редакції.

На початку, у вступній статті «Підкорюйте землю», ректор семінарії о. д-р Мирон Бендик по-богословськи представляє феномен культури як позитивну відповідь людини на Боже доручення володіти творінням, одночасно наводячи приклад не прийняття цієї заповіді і, як наслідок, народження культури споживацтва. Роман Ковівчак у своїй публікації «Християнство та українські народні звичаї» подає традиції святкувань основних християнських свят, а також наводить сучасні, безкритично запозичені псевдо-християнські тенденції. Про церковний етикет розповідає Юрій Бігун, а тематику інкультурації у статті «Інтернаціональний Христос» порушує Ярослав Мисак. Святослав Радик висвітлює модну сьогодні т. зв. культуру Ньюейдж, яка характеризується різного роду окультними практиками, екологізмом, холізмом тощо. Цікаву підбірку описів постатей святих, які потрудилися для культурного розвитку середовища, в якому жили, представляє Тарас Петруняк у публікації «Святі та їхня культурна спадщина». Володимир Литвин у своїй статті розкриває тему «Християнство — еволюційна вершина розвитку культур». Згадуючи про 30-ту річницю виходу УГКЦ з підпілля, Тарас Фаль коротко перебігає сторінками її історії, показуючи вірність нашої Церкви Богові за будь-яких умов («30 літ від переходу до Світла Воскресіння крізь терни катакомб»).
У рубриці «На гранях часу» читачі можуть познайомитися з християнським поглядом на культуру тату та пірсингу, з якою знайомить Михайло Карпінець. Назар Городиський висвітлює особистість композитора Михайла Вербицького, автора державного гімну України, який був священником греко-католицької Церкви. Про нелегкий життєвий шлях ще одного композитора, нашого земляка Янислава Камінського розповідає викладач ДДС о. Андрій Бунь («Янислав Камінський — незнаний в людей, знаний в Бога»). Книжковим гурманам буде цікавою стаття Дмитра Білого «Трагедія культури споживацтва у творі "Фієста. І сонце сходить"», де автор показує основні моменти культури споживацтва, художньо оформлені Ернестом Гемінґвеєм у однойменному творі. Викладач семінарії п. Ігор Бриндак цього разу пише про стрічку німецького режисера Маргарет фон Тротт «Видіння», де розповідається про монахиню-композиторку св. Гільдегарду Бінгенську.
Рубрика «Подих скинії» починається з роздумів Івана Іваненка про різноманітність культур, які зустрічаємо у Святому Письмі. Про культурний вплив на розвиток церковного співу читайте у статті Романа Крайчика «Культура церковного співу». На питання «Що в іконі Боже, а що людське?» намагається відповісти Остап Черхавський у своїй статті «Ікона: метафізичний канон та культурно зумовлена форма». Духовний погляд на культуру висвітлює викладач і духівник семінарії о. д-р. Олег Чупа, креативно використовуючи при цьому образ монастирського комплексу у с. Розгірчому.
У рубриці «Семінарія» можна познайомитися зі семінарійним літописом, який розповідає про найважливіші останні події з життя семінарії. А для уважних читачів «Слова» є можливість перевірити свою пильність, розгадавши призовий кросворд в кінці часопису.