Вийшов друком 81-ий випуск часопису Дрогобицької духовної семінарії «Слово». Темою чергового номеру семінарійного щоквартальника, як це анонсувалося ще в передкарантинні часи, стало Таїнство Священства. Головний редактор, пояснюючи актуальність обраної редколегією тематики, коротко аналізує суспільно-політичну проблематику та реакцію українців на загрозу коронавірусу і підсумовує: "Це є нагодою для відведення належної уваги більш стійким речам – Богові, своєму духовному життю та покаянній застанові над власними словами і вчинками. Церква, як добра мати, піклується про своїх вірних, подаючи їм необхідні духовні засоби, поради у складних ситуаціях та розради у розпачливих станах. Важливу роль у цьому відіграє служіння священиків... Черговий номер семінарійного релігійно-суспільного часопису «Слово» ми присвячуємо Таїнству Священства, намагаючись, з однієї сторони, стимулювати читачів до глибшого ознайомлення з особливостями священичого служіння, а з іншої – бажаючи заохотити до його прийняття".

У вступній статті «Високе достоїнство священника» Тарас Фаль, на основі священничих молитов на Божественній Літургії, намагається розкрити виняткову роль священнослужителя як звершителя Святих Таїнств. Володимир Литвин своєю статтею «Сучасні виклики душпастирства» розповідає про найбільш поширені завдання перед священником сьогодення. Про різноманітні ділянки діяльності душпастирства розповість Роман Ковівчак у статті «Сфери священничого служіння». Відповідь на запитання про антиклерикалізм дає Остап Черхавський, представивши також причини та наслідки цього явища. Василь Хомин у своїй публікації описує процес формації кандитатів до священства («Семінарія – школа сіячів Божого Слова»). Дві традиції священничого стану у нашій Церкві порівнює Юрій Бігун, показуючи особливість та унікальність кожної у статті «Целібат, чи одружене священство?». Ярослав Мисак, базуючись на Догматичній Конституції про Церкву ІІ Ватиканського Собору, пояснює, що таке «загальне священство мирян». Контроверсійне питання про те, чому священниками можуть бути лише чоловіки, порушує Тарас Петруняк у статті «Погляд на жіноче священство». Із релігійними очільниками світових релігій познайомить Микола Цмоканич.
У рубриці «На гранях часу» читачі матимуть нагоду почерпнути з майже тридцятилітнього священничого досвіду духівника семінарії о. Йосифа Бабія. Звертаючись до молоді, Михайло Карпінець спробує представити особу душпастиря як таку, що попри тілесну неміч завжди залишається молодою духом («Молодий духом»). Назар Городиський висвітює життєвий шлях самбірського ієромонаха Миколи Куця, відомого діяча нашої місцевої Церкви («Самбірський Миколай. Штрихи до портрета о. Миколи Куця»). Любителям шедеврів світової літератури Дмитро Білий підготував роздуми навколо чудового твору американського католицького священника, монаха-трапіста о. Томаса Мертона «Семиярусна гора», де розповідається про шлях до священства. Викладач семінарії п. Ігор Бриндак представляє кінострічку відомого канадського кінорежисера Крістіана Дугая «Під небом Риму».
Рубрика «Подих скинії» представлена не менш цікавими темами. Серед них публікація Івана Іваненка «І приступив Арон до жертовника» про старозавітнє священство. Ректор семінарії о. Мирон Бендик розповідає про те, якими нас хоче бачити Бог і що для цього потрібно зробити нам («Воля Божа – святість наша»). Про літургійний чин хіротонії веде мову Роман Крайчик.
У рубриці «Семінарія» можна познайомитися зі семінарійним літописом, в якому висвітлені останні найважливіші події семінарійного життя. Традиційно наприкінці семінарійного квартальника читачі матимуть нагоду перевірити свою пильність, розгадавши призовий кросворд.