Вийшов черговий номер релігійно-суспільного часопису «Слово», який видає Дрогобицька духовна семінарія. Цього разу редакційна команда семінаристів та викладачів пропонує роздумати над «незламністю духа» людської особи - рисою, яка по-особливому проявилася під час російсько-української війни. Вона закладалася в генетичний код української нації впродовж багатьох століть, формувала нашу ідентичність. Україна стала одним великим «пунктом незламності» для цілого світу в боротьбі проти рашистського тоталітарного режиму. Згадаємо і про незламність Церкви – душі нашого народу, яку неодноразово всіляко прагнули роздерти та знищити: йдеться про часи великих гонінь, про насильну ліквідацію Церкви, про часи підпілля, а також про теперішню Церкву-мученицю на тимчасово окупованих територіях.

Придбати журнал можна на парафіях, в Дрогобицькій духовній семінарії (вул. Данила Галицького, 2 - поблизу храму Пресвятої Трійці) або заповнивши форму за посиланням.

У «Шпальті редактора» о. д-р Роман Андрійовський наголошує, що у сьогоднішній війні кожен з нас має власний фронт боротьби. В контексті незламності духу йдеться про те, що кожен може виконувати певний рід справ, не обов’язково перебуваючи на передовій і таким чином наближати визволення. Як віруючі люди всі ми маємо однакове завдання. Це – молитва й уповання на Бога. Саме завдяки цьому українська Церква і народ вистоювали впродовж минулих століть, хоча ворог і намагався стерти їх з лиця землі, нищачи українську духовність, ідентичність, ментальність, мову, культуру…
Отець-ректор Мирон Бендик у своїй статті підкреслює несподівану для цілого світу «незламності» українського народу в боротьбі проти російського загарбника. Даючи богословське обґрунтування цьому поняттю, отець Мирон стверджує, що Бог, який у своєму єстві є Любов’ю, чинить нас незламними своєю благодаттю, що і є нашою секретною зброєю. Богдан Фединяк, аналізуючи історію України, розповідає про національний дух, що «тіло рве до бою…». Роман Ковівчак, беручи до уваги виклики, які виникнули внаслідок війни, розповідає у своїй статті про психо-емоційну стійкість, яка йде в парі з духовною боротьбою. Олег Ортинський з нагоди 225-ліття із часу видання «Енеїди» Івана Котляревського досліджує питання важливості української мови. Назар Гришко у своїй статті розкриває незламність як рису Церкви, яку протягом історії неодноразово хотіли знищити гоніннями, формальною ліквідацією, підпіллям чи війнами. Дмитро Білий у статті досліджує питання ліквідації Унійної Церкви російським імперським православієм. Викладач Дрогобицької духовної семінарії Василь Салій у своїй статті описує одну з найтрагічніших сторінок в історії України – Голодомору, 90-ті роковини якого вшановуємо у 2022-2023 році. Як зазначає автор, голодомор, як спроба геноциду українського народу, так і не спромігся зламати Україну. Юрій Григель, зосереджуючись на «незламності» в негативному значенні, аналізує затверділість серця, яка чигає на кожну людську особу в її духовному житті. Яскравим прикладом цього слугує затверділість серця російського ворога, який як єгипетський фараон не хоче прислухатися до Божого слова. Микола Цмоканич піднімає питання «Як діяти у житті? Що є добрим, а що – поганим?, наголошуючи, що саме Боже Об’явлення є орієнтиром для кожного християнина у його вчинках.
Блок «На гранях часу» розпочинає Тарас Петруняк, розповідаючи у своїй статті про ісповідника віри блаженної пам’яті владики Юліана Вороновського, єпископа Самбірсько-Дрогобицького. Дмитро Витівський демонструє незламність на прикладі головного героя твору Володимира Малика «Таємний Посол». У слові до молоді Юрій Мацібора наголошує на тому, що саме молодь, надихаючись силою духа та незламністю своїх попередників, відіграє ключову роль у становленні держави та закладає фундаменти майбутнього цілого народу. У рубриці «Церква та кінематограф» п. Ігор Бриндак, викладач Дрогобицької семінарії дає коментар до стрічки американського режисера Терренса Маліка «Таємне життя» про блаженного Франца Єгерштеттера.
Розділ «Подих скинії» відкриваж стаття Павло Захаряк про біблійного Авраама, який, незважаючи на всі випробування, мав непохитну віру в Божу Всемогутністю. Михайло Білинський пише про українських подвижників, які в часи підпілля Української Греко-Католицької Церкви проявили твердість духу - Василія Величковського, Миколая Чарнецького, Северіян Бараник, Йоаким Сеньківський та Віталія Байрака. Василь Хомин розповідає про священномученика Йосафата Кунцевича у 400-річчя його мученичого подвигу. Віталій Кравчук аналізує твір святого Василія Великого «Слово на загибель 40 севастійських мучеників». Завершує цей блок Дмитро Голик, представляючи енцикліку святого папи Івана Павла ІІ «Salvifici doloris» (Спасительні страждання).
У рубриці «Семінарія» Микола Філь підготував «Семінарійний літопис», у якому представлені найяскравіші події нашої семінарії від 23 листопада 2022 р. до 28 лютого 2023 року. За підсумком прочитання статей також можна перевірити свою уважність, розгадавши кросворд, складений Віталієм Кульчицьким, та, надіславши правильні відповіді, отримати шанс здобути приз.

Підписуйтесь ✅ і стежте за фото- і відео-матеріалами тут:
~ FACEBOOK:https://www.FACEBOOK.com/dds.edu.ua/
~ INSTAGRAM:https://www.INSTAGRAM.com/ddseminaria/
~ YOUTUBE:https://www.youtube.com/@dseminaria