ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
на 2024-2030
навчальні роки
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- З 1 червня по 5 липня 2024 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- 8-10 липня 2024 - Додаткова інформація - admin@dds.edu.ua,
0677751520
РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 30/06 Юрій Губик, «Покаяння згідно з твором святого Йоана Золотоустого "Бесіди про покаяння"» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. д-р Володимир Івасівка)
- 27/06 Релігія та наука: чи існує конфлікт?
- 25/06 Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- 22/06 Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 22/06 Там, де замовкає наука
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Там, де замовкає наука
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
- Юрій Губик, «Покаяння згідно з твором святого Йоана Золотоустого "Бесіди про покаяння"» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. д-р Володимир Івасівка)
Вступ. Присутність віруючого на Євхаристійному зібранні є завжди наслідком його особового вибору, тому Літургія є спільнотою вільних, а не детермінованих осіб. Існування літургійної спільноти в місті чи селі є закликом до інших, тих, які ще перебувають поза спільнотою, як до осіб. Вона буде середником, який зажди буде тримати тих “інших” в “напрузі вибору”, даючи їм можливість завжди побачити себе в інакшій перспективі – як особу, що вільно потребує спілкування з іншим. Євхаристія завжди була центром життя християнської спільноти. Ця її провідна роль полягала в тому, що вона всіх збирала в одне місце, була підставою єдності людей, на взір єдності в Триєдиному Бозі, сутність Якого полягає у спілкуванні Осіб. В це спілкування входить кожен віруючий, який через Євхаристію “підіймається до Трапези Господньої в Царстві Його” . Ця реальність спілкування в наш час, в якому панує індивідуалізм і замкненість, стає перспективою до іншого способу співіснування: осіб, а не індивідів. З огляду на це постає завдання найперше віднайти правдивий сенс того, що несе нам Літургія, щоб вона справді стала осердям життя християнської спільноти. Іншими словами кажучи, ми повинні скерувати вектор літургійного життя так, щоб Літургія змінювала людей, які перейнявшись її “атмосферою”, несли би її в своє щоденне життя і поширювали серед своїх співбратів. Саме тому, ми вибрали літургійну дисципліну, щоб через тексти самої Літургії показати її правдиве розуміння і те місце, яке в ній займає зібрання людей. Одночасно треба підкреслити, що ця “літургійна дисципліна” не є відірвана від богословського окреслення Літургії. Тому розгляд теми буде проходити в рамках давнього святоотцівського принципу lex orandi est lex credendi. Ціль праці – розкрити чим є Євхаристія. Адже переважно її звужують тільки до Євхаристійних дарів. Ми ж будемо намагатися показати, що Євхаристія включає в себе ціле зібрання, яке стає Тілом Христовим і бере участь у житті Пресвятої Трійці. Саме тому важливим на Літургії є присутність цілого зібрання і його активна участь в Євхаристії. Крім того – Євхаристія включає в себе весь світ, тому у праці підкреслимо пов’язаність нашого щоденного життя, яке полягає у перетворенні світу, з Літургією, пережиття якої буде закорінене у нашій щоденній праці. В контексті сказаного важливо згадати те, що ми живемо саме в час Євхаристійного відродження, коли все більше говориться про те, що центром християнського життя є Євхаристія і все більшого значення надається їй. Вибрані нами автори – отець Ніколай Афанасьєв та Митрополит Йоан Зізіулас є тими особами, які багато спричинилися до цього відродження, приблизивши, через нове інкультураційне переосмислення, реальність Літургії до наших часів. Їхній досвід розуміння Літургії буде для нас помічний, щоб краще збагнути її суть і значення для нас. Поставлена проблематика вияснюється за допомогою певних термінів: “Євхаристія” і “зібрання”. В даній праці ці поняття розглядаються як діалектична пара, в тому сенсі, що Євхаристія як Тіло Христове – є зібранням цілого космосу і всього людства; хоча звичайно кожне слово несе своє конкретне смислове навантаження. Ми вибрали порівняльний метод написання праці, з метою не протиставляти думки авторів, але, користуючись їхніми думками, ширше розглянути вибрану тему, усвідомлюючи, що кожен із авторів вніс свій неповторний доробок для її (теми) розвитку. Щоб в ширшому порівняльному контексті висвітлити цю тему, ми користувалися думками авторів минулого та сучасності, зокрема, Миколи Кавасили, отця Роберта Тафта, отця Йоанна Мейєндорфа, архимандрита Кипріана Керна, Павла Євдокімова. Загалом праця складається з двох розділів, в яких є по три пункти. Перший розділ має на меті показати богословське розуміння Євхаристійного зібрання в його еклезіологічному та есхатологічному вимірах, коли зібрані люди стають одним цілим через закорінення в Тіло Христове (Церкву), єднаючись одночасно зі всіма святими, що актуалізується через есхатологічну іконічність Євхаристії. Перший пункт представляє нам історичний розвиток Євхаристії, одночасно показуючи її взаємозв’язок з зібранням; проводиться паралель між єврейськими спільними трапезами та Євхаристією, яка зовнішньо дуже на них подібна; а також розглядається питання вихолощення розуміння Євхаристії як зібрання і причини цього вихолощення. Богословське розуміння еклезіального аспекту Євхаристії має на меті показати взаємозв’язок між Євхаристією та зібранням – Церквою, бо і одне і друге – є Тілом Христовим. Саме це нам представляє другий пункт. В третьому пункті, через призму Євхаристія-зібрання, ми аналізуємо есхатологічне зібрання всіх, яке є представлене в Євхаристії. Також в цьому пункті ми розглядаємо “ідентичність дійсності”, яка існує між Євхаристією і есхатологічним зібранням навколо Христа. В другому розділі розглядаються тексти літургії, які представляють цю богословську реальність. Зокрема, в першому пункті через співслужіння всіх зібраних: предстоятеля, пресвітерів, дияконів, народу Божого показується єдність конкретного місцевого зібрання; в другому пункті через анамнезис – єдність цього зібрання з усією земною і небесною Церквою. Третій пункт має на меті показати, яким чином ми через причастя Євхаристійного Христа стаємо Тілом Христовим і яку роль відіграє у цьому Святий Дух. Також заторкуємо питання про достойність чи недостойність прийняття причастя вірними. Саме в такому богословсько-літургічному ключі ми й будемо розглядати Євхаристійне зібрання. В процесі пошуку літератури і різних опрацювань щодо даної теми довелося зіткнутися з певними труднощами – додаткова література або ще більше закріпляє дану тему, або показує її недосконалою. Ще однією проблемою для нас стало те, що цю тему часто розглядають або тільки з богословської, де тексти літургії відходять на задній план, сторони, або тільки з літургічної, коли взагалі немає ніяких богословських обґрунтувань того чи іншого літургійного чину чи виразу. Але я свідомий, що не в змозі всесторонньо висвітлити дану тему. Хочеться накреслити напрямні для подальшого дослідження.
Висновки. План Вступ.
Використані джерела та література
|