Відбувається воно за розпорядком, спільно розпрацьованим як ректоратом семінарії, так і самими семінаристами.

Члени семінарської братії, котрі бажають вести глибше молитовне життя, згуртовані в братство Введення в храм Пресвятої Богородиці. Воно є тісно пов’язане з однойменним братством Львівської Духовної Семінарії Святого Духа і за свого опікуна має о. Ісидора Дольницького – видатного літургіста ХІХ століття.

Семінаристи під випускають у світ регулярний двомісячний релігійно-суспільний часопис „Слово”. Він виходить на високому поліграфічному рівні накладом у декілька тисяч примірників і поширюється здебільшого по парохіях нашої єпархії.

Під час різдвяних, пасхальних і літніх канікул семінаристи допомагають в організації святкових богослужінь на парохіях Сходу, Центру і Півдня України, Російської Федерації та Казахстану, а також працюють у літніх християнських молодіжних таборах – так званих „сарептах”.

Велика увага надається створенню умов для вільного вибору семінаристами свого стану. Для кращого пізнання монашого життя студенти під час канікул мають змогу проживати певний період часу в конкретних монастирях, а ознайомленню з таїнством подружжя присвячений спеціяльний цикл конференцій духівників для старших курсів.

„І був вечір, і був ранок – день…” Саме в цей час, коли новий день спинається на ноги, в Дрогобицькій Духовній Семінарії лунає дзвоник чергового: 6.00 – час вставання, приготування Першого часу і Святої Літургії до зустрічі з Христом, якого зустрічаємо через Слово Євангелії, повчальну, духовно-збагачувальну проповідь отців та святе таїнство Євхаристії. Як каже святий Григорій Богослов у 32-му Слові: „Треба найперше самому очиститися, щоб інших очищати; набути мудрости, щоб інших вчити мудрости; стати світлом, щоб просвічувати; наблизитися до Бога, щоб інших до Нього приводити; освятитися, щоб інших освячувати”.

Опісля – сніданок та лекції, що розпочинаються о 8.30 і тривають до 13.50, під час яких студенти здобувають знання, навики необхідні для майбутнього служіння. У перерві між лекціями (їх є по три щодня) служиться Третій час, адже молитва є невід’ємною складовою зросту семінаристів.

О 14.00 – обідня трапеза, на якій семінаристів чекають смачні страви, приготовані з любов’ю та професійним талантом. Варто зазначити, що жінки-кухарі, прибиральниці та інші працівники, вкладаючи душу у свою справу, дбають про вихованців семінарії, мов про рідних дітей.

Одразу по обіді служиться Шостий час, а після нього – вільний час з виходом до міста, який триває до 16.00. О цій годині розпочинається самопідготовка і триває до 19.00. Студенти готуються до лекцій, поглиблюють свої знання, відвідують факультативи іноземних мов, репетиції семінарійного хору „Оранта” тощо.

Поряд із навчанням кожен із студентів має певні служіння. Це праця в студії іконопису; у редакції семінарійного часопису „Слово”; готування релігійних радіопередач, що транслюються місцевою телерадіокомпанією „Алсет” об 19.00 у вівторок та четвер. Інші семінаристи працюють у благодійному фонді „Карітас” з дітьми із проблемних сімей. Чимало студентів мають служіння в сиротинцях, де катехизують дітей, допомогають їм, намагаються дати хоч трішки ласки і Божого Світла для малечі, яка вже встигла зазнати стільки болю і розчарувань, обділення батьківською любов’ю.

Разом із служінням „поза стінами” студенти працюють, виконують різну фізичну працю, яка є необхідною для життя семінарії.Свідомість свого покликання, служіння Богові і народові допомогає у цій щоденній праці. „Маємо виконувати обов’язки серед трудів і посвяти… Не із власного інтересу! Не тому, щоб втримати своє становище в суспільстві. А тому, що Христос віддав у наші руки діло спасіння нашого народу”, – так настановляв митрополит Андрей Шептицький, і актуальність його слів досі жива…

Поруч із навчанням, виконуванням служінь та обов’язків студенти знаходять час для відпочинку. Відвідують концерти духовної та хорової музики, організовують і проводять літературні вечори, цікаві зустрічі, де порушуються різні актуальні питання як церковні, так і суспільні. Нашими гостями були вдалики Кирило Василь, Йосиф Верт та Ігор Ісіченко; професори Гудзяк, Марані, Сутнер, Колцані; о. Микола Пристай; гості із Вірменської Апостольської Церкви; секретар спілки композиторів, лауреат премії ім. Т.Г.Шевчена, професор Національної музичної Академії України Леся Дичко; кандидат мистецтвознавства, лауреат державної премії ім. М.Лисенка, заступник завідувача кафедри музикології Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв України (ДАККіМ), Мстислав Юрченко, поет Дмитро Павличко та інші.

Не бракує прихильників спорту: у семінарії є спортзал із різним спортивним спорядженням. Крім того, студенти залюбки грають футбол і беруть участь у різних змаганнях.

19.00 – семінаристи збираються в капличці на Дев’ятий час та Вечірню. Далі за розпорядком – вечеря і о 21.15 – спільні вечірні молитви у каплиці. Після цього о 22.00 лунає дзвоник, який звіщає про закінчення дня.

Догоряють останні промені вечірнього сонця. Вони дають знак, що цей день уже закінчився, але завтра буде народження нового дня – нового етапу у підготовці до святого таїнства священства.

„І був вечір, і був ранок – день…”