РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 17/07 Роман Ковівчак, «Заповідь любові до ворогів (Мт 5,43-48 і Лк 6,27-35). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
- 16/07 Звернення з приводу мобілізації священнослужителів
- 14/07 Святоволодимирове християнське коріння української державності
- 12/07 Андрій Капустинський, «Антикантівська полеміка в "Теодицеї" бл. Антоніо Розміні» (науковий керівник – о. д-р. Богдан Завідняк, рецензент – о. ліц. Іван Гаваньо)
- 10/07 Моральна оцінка науково-технічного прогресу
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Професор-фізик в гостях у семінаристів |
29 вересня 2010 р. перед студентами Дрогобицької Духовної Семінарії прочитав лекцію професор Василь Шендеровський, доктор фізико-математичних наук. Ключовою темою виступу гостя семінарії були його особисті дослідження над історією перекладів Святого Письма на українську мову. Свою лекцію професор почав із запитання: «Чому національна еліта завжди стреміла до того, щоб дати своєму народові переклад Святого Письма рідною мовою?» Професор Василь Шендеровський, зокрема, зупинився над історією перекладу Святого Письма, який здійснили Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй – Левицький. Згадав також про на сьогодні маловідомий переклад Євангелія, котрий належить авторству Пилипа Марочевського (1861 р.).
Але головною постаттю, котрої торкнувся гість семінарії, був славетний вчений Іван Пулюй. Для ознайомлення присутніх з життям і діяльністю цього відомого українця був продемонстрований фільм, у якому той був представлений як славний фізик, математик і взагалі всесторонньо розвинута особистість. Професор зокрема наголосив: «Я тверджу, що майже до кожної ділянки науки причетні вчені українці та якщо вони були хоч трохи патріотами, то відповідно були викреслені «совітською» амнезією…Вчені, які були прогнані «совітами» з рідних земель, будували світову науку закордоном». Також професор представив свою книгу «Нехай не гасне світ науки» в якій розповідається про багатьох українських вчених, імена яких забуті серед світової науки. На кінець, отець проректор Григорій Комар подякував професору Василю Шендеровському за виступ та найбільше за його популярицацію невідомих, але славетних українських вчених. Від всієї семінарійної спільноти він побажав професору плідної праці на славу українського народу. Після цього братія заспівала професору Василю Шендеровському «Многая літа». Насамкінець гість звернувся до семінаристів з побажанням: «Зичу вам добра, а ви в силу своїх здібностей служіть українському народу!».
|