Михайло Бринько

Кожен з нас, напевно, чув твердження, ніби церковнослов’янська мова є значно кращою, ніж українська, більш сакральна, а тому не варто перекладати з неї українською давні богослужбові тексти, бо це перешкодить «тяглості» церковної традиції. Інші ж, навпаки, виступають за те, аби всі богослужбові тексти були перекладені зрозумілою мовою, навіть якщо нею неможливо передати всього багатства церковнослов’янських термінів. Така полярність позицій призводить до конфліктів, які періодично то затухають, то спалахують з новою силою серед вірних різних конфесій. Чи існує можливість примирити прихильників протилежних точок зору?

Андрій Витівський

Уявімо собі дитину, в руках якої автомат… Вона бавиться ним, крутить-вертить, спрямовує в різні боки. Моторошне видовище, чи не так? Звичайно, така картина наводить на нас страх і трепет, та, на жаль, ми не розуміємо, що кожного дня відбувається така ж ситуація, коли ми, мов діти, забуваємо, яку зброю тримаємо в руках – Слово.

о. Мирон Бендик, ректор ДДС

«Багато разів і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же цих днів Він говорив до нас через Сина» (Євр 1, 1-2). Через Сина Божого Він навчив нас говорити до Нього «Отче!» і відкрив, що ми – Його улюблені діти. Отець завжди промовляє до нас через Єдинородного Сина Своє Боже Слово, Котре, як і Його Син, єдине і неповторне. У цьому Слові Він повністю «висловився», відкрив Свій Отчий задум. Отець споконвіку родить Слово, Яким і через Якого «все сталося» – і на небі, і на землі. У певний момент історії це Слово Боже «сталося Тілом і поселилося між нами».

19 грудня 2017 року, на празник Святого Отця Миколая Чудотворця, семінаристи VI курсу Дрогобицької духовної семінарії у рамках предмету «Пастирська практика» відвідали військову частину м. Дрогобича. Очолив похід о. Василь Вербіцький, викладач цього предмету та префект семінарії.

Наближається цикл Різдвяних свят. Кожна українська родина з нетерпінням чекає на святкові дні, ретельно готується… Але дуже часто ці приготування лише зовнішні: прикрасити оселю, приготувати смачну трапезу, в той час як потрібно приготувати душу до приходу новонародженого Христа. Та й свято багато християн переживають зовнішньо, не заглиблюючись у його зміст, у його значення для нашого життя. За ялинками, феєрверками, подарунками, що самі по собі не є поганими, губиться таємниця Божого воплочення. Свято перетворюється на нагоду відпочити, зустрітись з друзями, родичами, але не з Христом. Однак саме Ісус має бути на першому місці у всіх наших святкуваннях, лише тоді й всі інші їх елементи набирають змісту. Отож чергове «Слово» закликає своїх читачів застановитись: чи вміємо ми святкувати свята?

21 грудня 2017 року у Дрогобицькій духовній семінарії була відслужена Велика вечірня з Литією з нагоди свята Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною. Молитву очолив проректор з виховної частини о. Василь Чава. По завершенні богослужіння відбулось мирування.

Нещодавно побачила світ чергова книга видавництва Дрогобицької духовної семінарії. У серії «Навчальні матеріали. Богослов’я» опубліковано «Вступ до екуменізму» за авторством проректора і викладача семінарії о.д-ра Романа Андрійовського. У книзі, в основі якої покладено курс лекцій з екуменізму в Дрогобицькій духовній семінарії у 2010-2016 рр., подано загальне представлення екуменізму як руху за відновлення єдності між християнами.