Володимир Кобільник (16.09.1885 м. Львів – 6.03.1937.Самбір) - відомий український вчений, колекціонер, меценат і археолог, за професією - лікар. У 1907 році вступив на медичний факультет Львівського університету. Через свою політичну діяльність був змушений виїхати зі Львова до швейцарського Цюріха, де продовжив медичні студії й перед І світовою війною отримав диплом доктора медицини. Служить в австрійській армії і потрапляє в російський полон, який проводить у Сибірі. Після перевороту 1917 року повертається на рідну землю і бере участь у визвольних Змаганнях. Після закінчення війни нострифікує свій диплом у Львові і починає лікарську практику в 1922 р. у Винниках. У 1925 році прибуває разом з родиною до Самбора, де займається великою громадською, науковою діяльністю та приватною лікарською практикою (він був першим лікарем-українцем на Самбірщині, першим купив рентгенівський аппарат і електрокардіограф). У 1927 року разом з д-ром Володимиром Гуркевичом та істориком та етнографом д-ром Михайлом Скориком засновують в самборі товариство "Бойківщина", в структурі якого було створено регіональний музей (за 10 років силами В. Кобільника зібрано 30676 експонатів) та наукову бібліотеку. Лікував безкоштовно хворих селян, а вони за це привозили йому старожитності, які він скеровує до створеного ним музею. Веде широку археологічну роботу (відкриває кілька доісторичних могил та городищ). Останні два роки свого життя присвятив етнографії

Автор 30 наукових робіт, які публікувалися в "Літописі Бойківщини", у видавництві "Думка" (Стрий), щоденнику "Новий час" (Львів), у "W otchіani wiekуw" (Краків). Зокрема, він написав дослідження "Матеріяльна культура села Жукотин Турчанського повіту", "Історія Самбірської церкви"... Літературним здобутком В. Кобільника можна вважати й одинадцять томів "Літопису Бойківщини" (латинська назва: "Annales Воіcoviae analecta quibus historia, mores, litterae, artes Boicoviensis gentis Ukrainiensis describuntur") (у 1931 - 1939 рр.) - записок присвячених історії, культурі й побутові бойків.