Книга вийшла у 1921 р. в жовківській друкарні Чину Св. Василія Великого і є перекладом праці німецькомовного єзуїта Моріса Мешлера, здійсненим о. Петром Котовичем, ЧСВВ. Книга розповідає про життя Ісуса Христа і призначена для молоді. Ця публікація є цінною пам'яткою для пізнання джерел народної побожності в УГКЦ початку ХХ ст.
У Передмові читаємо: "Начеркнене в Євангелію життя Ісуса — це по правді високе училище, правдива педагогія молодіжи сього світа і всіх віків. Ту світло, ту благодать, ту найвищі ідеали. А молодіж, це власне пора ідеалів. Молодечий дух, тому що як раз він вийшов з Божої руки, не може так легко призабути на свій початок, на свою вітчину в небі, де находиться лоно всьої правди, всього добра, всьої краси. Звідтам то бере молодечий дух божу іскру свого ідеального зриву, і несе її з собою в світ. Бож ідеали ніщо инше, як первовзори правди, добра і краси, ніщо инше, як відблиск самого Божества. Молодіж має ідеали і мусить їх мати. І леліяти в собі ідеяли, це те саме, що мати в собі живучу керницю, звідки безустанно трискають свіжі води знання, свіжа сила для волі і серця. В ідеали вдивлятися, ідеалами запалюватися, це оглядання Бога в небі, найвища роскіш. Та нещасний дух чоловіка, котрому не присвічує ніякий ідеал. Є він як орел, у котрого очи осліпли і крила опали! Ідеали мусимо мати, та де їх шукатимемо і де їх знайдемо серед недостачі ідеалів нашого часу і нашого світу. Блудними вогнями є ідеали цього світу, з брудного болота виходять на зверх, котяться понад багно, обіцюючи напрям і життя і заводять необережних у пропасть" (с.6).