Андрій Мелешко

Заручини – це літургійний чин, в котрому наречений і наречена обіцяють один одному перед Богом, що будуть разом прямувати до вінчання. Сьогодні цей Чин з’єднаний з Таїнством подружжя і мало хто знає, що їх можна уділяти окремо, та що між ним і вінчанням може бути перерва у часі. Тому спробуємо детальніше поглянути, як цей Чин постав і як він використовується у практиці Церкви.

Василь Салій

Молода людина мріє про створення щасливої сім’ї. Однак любов, щастя не даються просто так, вони потребують від закоханих чималих зусиль. І працювати над ними потрібно з перших днів взаємного кохання, коли, здавалося б, ще ніяких проблем немає і не передбачається. Тому спробуємо простежити шлях закоханих від початку стосунків до прийняття рішення про одруження та показати, як пройти його не лише з приємністю, а й з користю для майбутньої сім’ї.

Ярослав Мисак

Сьогодні немало людей звикло мислити стереотипно: буцімто Церква існує лише для старших за віком людей. Мовляв, до часу старості як чоловікам, так і жінкам потрібно працювати, а це не залишає часу для Бога. Проте такі погляди є цілком необґрунтованими і хибними. Молодь має активно влитися в життя Церкви. Тому якщо ти – молода особа, і не віриш, що потрібен Церкві, а вона тобі, то спробуємо переконати тебе в протилежному.

Олег Шагала

Думаю, більшість погодиться, що молодість, з одного боку, найприємніша пора життя, адже ми сповненні сили та творчої енергії, готові змінювати світ і людей навколо себе, «перевернути гори», а з другого боку – найскладніший етап нашого життя, бо для багатьох відбувається болючий перехід від дитячих мрій і сподівань до усвідомленого життя, а разом з тим – до пошуку відповідей на екзистенційні питання щодо власного буття та призначення.

Євген Карпінець

У сучасному світі доволі легко викидають непотрібне. Переривання «непотрібної» або ж «небажаної» вагітності вважають особистим вибором, натомість обдаровують ніжністю домашніх улюбленців і відстоюють їхні права. «Непотребом», даруйте на слові, стають люди похилого віку, які створюють проблеми, їх залишають самих на себе, щоб помирали, або ж віддають у хоспіси чи будинки престарілих, адже не хочуть навіть дивитися, як ті страждають. Але ж любов, присутність поруч, близькість, лагідність, підтримка і співстраждання – найкращі ліки, які підтримують життя у нас і продовжують його в інших.

Незважаючи на обмежувальні заходи, запроваджені органами державної влади, церковне життя триває. Тому, як і щороку, Дрогобицька духовна семінарія оголошує про вступну кампанію. Прийом документів від абітурієнтів триватиме від 15 червня по 6 липня, а точні дати вступних випробувань, які традиційно проходять "від Івана до Петра" (8-11 липня), будуть повідомлені додатково. З детальною інформацією стосовно вступу можна ознайомитися у відповідному розділі семінарійного сайту. 

Михайло Бринько

Ми формуємося, віднаходимо себе у суспільстві, створюємо свій образ. Нас оточують люди, які сильно впливають на те, ким ми стаємо. Тому багато від кого ми вчимося, когось беремо за приклад і так формуємо свою особистість. Відомі спортсмени, кіноактори, зірки шоу-бізнесу та багато інших так званих успішних людей є кумирами для сучасної молоді.

о. Андрій Бунь, викладач ДДС

Сьогодні, коли переживаємо важкий час у нашій державі, маємо розуміти, що молодь – єдина надія, яка зовсім по-іншому бачить майбутнє. Вона є новою категорією людей, яка в майбутньому має підіймати наш народ і державу з кризи, в якій ми опинилися сьогодні. Тому так важливо формувати християнський світогляд молоді, щоб у пізнішому часі це зерно, яке ми нині засіємо, дало належні плоди.

Остап Черхавський

Ми живемо в епоху стрімкого технологічного розвитку, коли невід’ємним атрибутом сучасної людини є різного роду гаджети. Вони настільки органічно влилися в повсякдення, що нам складно без них уявити собі життя. Та й не дивно, адже сьогодні, маючи гаджет, у своїй кишені можна одночасно вмістити телефон, годинник, камеру, музичний плеєр, доступ до всесвітньої мережі тощо. І все це – в одному маленькому пристрої!

Вийшов друком 81-ий випуск часопису Дрогобицької духовної семінарії «Слово». Темою чергового номеру семінарійного щоквартальника, як це анонсувалося ще в передкарантинні часи, стало Таїнство Священства. Головний редактор, пояснюючи актуальність обраної редколегією тематики, коротко аналізує суспільно-політичну проблематику та реакцію українців на загрозу коронавірусу і підсумовує: "Це є нагодою для відведення належної уваги більш стійким речам – Богові, своєму духовному життю та покаянній застанові над власними словами і вчинками. Церква, як добра мати, піклується про своїх вірних, подаючи їм необхідні духовні засоби, поради у складних ситуаціях та розради у розпачливих станах. Важливу роль у цьому відіграє служіння священиків... Черговий номер семінарійного релігійно-суспільного часопису «Слово» ми присвячуємо Таїнству Священства, намагаючись, з однієї сторони, стимулювати читачів до глибшого ознайомлення з особливостями священичого служіння, а з іншої – бажаючи заохотити до його прийняття".