Ярослав Мисак

Сьогодні немало людей звикло мислити стереотипно: буцімто Церква існує лише для старших за віком людей. Мовляв, до часу старості як чоловікам, так і жінкам потрібно працювати, а це не залишає часу для Бога. Проте такі погляди є цілком необґрунтованими і хибними. Молодь має активно влитися в життя Церкви. Тому якщо ти – молода особа, і не віриш, що потрібен Церкві, а вона тобі, то спробуємо переконати тебе в протилежному.

Молодість – це особливий період в житті кожної людини. У молодої людини завжди видно «гарячий погляд», жагу до пізнання чогось нового, екстриму, невичерпну кількість енергії та ентузіазму. І це прекрасно. Це заклав у людині Бог. Тому Церква ніколи не відкидала молодь, а навіть попри свій виправданий консерватизм залучала до життя релігійної спільноти та базувалась на ній. Це можна зрозуміти із документів II Ватиканського собору, котрий називає цю рушійну силу «надією Церкви».

Проблеми молодих осіб сьогодні постають дуже гостро на будь-якому рівні. Сучасний світ ставить перед молодою людиною серйозні виклики, до яких, на жаль, здебільшого вона може бути неготовою. Постають питання: як обрати професію; як жити у світі, який, як виглядає, не дуже мене потребує та очікує; як залишитись християнином у мінливому світі із викривленим розумінням свободи, підміною понять; як боротися із несправедливістю, корупцією; як створити щасливу сім’ю? Тому й не дивно, що юні люди сповнені тривог, розчарування, бо не знають, як себе зреалізувати, як віднайти свою життєву дорогу та сенс життя, а відтак потрапляють в полон типових для них спокус.

Покликанням Церкви є допомагати своїм вірним, провадити їх дорогою до Бога. Церква є відкритою і особливо запрошує молодь ділитися всіма проблемами, які в неї виникають. Замало лише ходити щонеділі до храму на Літургію. Церква запрошує молодь до глибшого спілкування з Богом та ближніми, тобто стати учасниками різноманітних гуртків, спільнот, рухів тощо.
Чому така увага приділяється жвавій участі молоді в житті Церкви? Найперше, це навчить пізнання Господа, хто Він, чому маю уподібнюватись до Нього, та й взагалі, – для чого мені християнство. Слід зауважити, що у сучасному насиченому технологіями світі існує брак живого спілкування. Але ж лише у взаємному спілкуванні, зокрема з Богом і духівниками, людина може розв’язувати труднощі, поділитися переживаннями, поставити запитання, не тікати від проблеми, не приглушувати її, не боятися – такі можливості молодій людині відкриває участь у церковному житті. Тут вона також може пізнати досвід інших а також прислухатись, що радить їй Євангеліє. Сьогодні молодь потребує, аби хтось був поруч. Скільки дітей сьогодні виростають невислуханими! Батьки не мають часу, адже зайняті чимось іншим. Батьки прив’язуються до мобільних гаджетів і комп’ютерів, а діти їх наслідують і далі самі застрягають у віртуальному світі, не спілкуючись з батьками. Це призводить до непорозумінь та конфліктів між поколіннями. Тому спілкування є найважливішим, воно включає спочатку просту розмову, а відтак літургійне спілкування – спільнотну молитву . В такому ключі молода людина здатна знайти вирішення своїх життєвих проблем. Через споглядання Бога та співпереживання з іншими відкривається сенс життя, легше віднайти життєву мету, зробити важливі кроки а також знайти ту чисту істину, яку заступають популярні фейки. А Церква, як і Христос, приймає, слухає і не засуджує, а допомагає.

Серед широкого спектру молодіжних спільнот кожен може віднайти те, що йому найбільше подобається. Мабуть, багато кому відома спільнота «Українська молодь Христові» – популярна організація, заснована ще митрополитом Андреєм Шептицьким, і зараз представлена в багатьох містах та селах України. Окрім цього на парафіяльному рівні існує чимало невеликих спільнот, які разом зустрічаються, обговорюють актуальні питання, подорожують, займаються благодійною і волонтерською діяльністю та й просто відпочивають. До найпоширеніших спільнот належать «Марійська дружина» та «Обнова» (товариство українських студентів-католиків). Окремою пропозицією для школярів є вівтарна дружина. Не один священик розпочинав свій шлях у житті Церкви саме як член вівтарної дружини.

Молодь не тільки вчиться, але й демонструє свої навики через молодіжні конкурси талантів. Дедалі частіше для молоді проводяться різнотематичні тренінги, семінари, з’їзди і конференції. Не втрачають популярності різні святкові вечори, як от запусти, свята Андрія, Миколая, Маланки. Не менш цікавим способом зустрітися з Богом у спільноті однодумців є участь у християнських таборах і сарептах. Вони відбуваються не тільки влітку, але й впродовж року. Тематика таких таборів різноманітна. Є англомовні табори, табори, які мають на меті поглибити військово-патріотичний вишкіл учасників, відпочинкові табори. Ще однією унікальною можливістю для духовного зростання та веселого спілкування є молодіжні прощі, подорожі, паломництва до різних чудотворних місць. Це, зокрема, велопрощі та піші паломництва, одноденні чи нічні і навіть кількаденні паломництва.

Прекрасним досвідом спілкування і молитви з християнами всього світу є періодичні «Світові Дні молоді», куди з’їжджається католицька молодь з усіх континентів. Паломництва Тезе – ще один чудовий шанс для міжнародної християнської комунікації. Це молодіжний всесвітній центр молитви для молоді у Франції. Спільнота Тезе щорічно проводить зустрічі в багатьох країнах (весною 2018 року регіональний з’їзд молоді Тезе відбувся у Львові).

Прихильність хлопців та дівчат завойовують молодіжні фестивалі на кшталт «Вітер надії», «Святкуймо воскресіння разом», які регулярно проводяться і вдосконалюються, збільшуючи масштаб свята. Чудовою можливістю реалізувати себе у якості лідера і провідника однолітків є аніматорство. Діють спеціальні школи, які готують аніматорів, зокрема така школа є і в Дрогобичі. Популярним є рух «Справжня любов чекає». Тут учасники вчаться по-справжньому любити, дізнаються, як дозріти до створення доброї сім’ї, справжніх щирих людських стосунків та усвідомлюють, чому Церква так наголошує на дошлюбній чистоті. Практично на кожній парафії є гуртки, присвячені вивченню захоплюючого і несподіваного світу Святого Письма. Вони допомагають зовсім по-іншому поглянути на Біблію, зробити її Живою Книгою, а не кімнатною декорацією.

В мас-медійній сфері молодь також активно представляє апостольське служіння, випускаючи в церковному дусі молодіжну літературу: журнали, книги, газети. Окрім цього хлопці та дівчата є адміністраторами чи модераторами християнських сайтів і груп в соціальних мережах. Чудовою можливістю проявити свої таланти є участь у мистецьких гуртках, зокрема у молодіжних церковних хорах, ансамблях, музичних гуртах, театрах. Для прикладу, у Дрогобичі діє ансамбль «Modern Folk», театр на ходулях «Глорія». Той, хто має талант до малювання, може спробувати себе у іконописанні. У Лаврівському монастирі на Старосамбірщині щоліта проходить іконописна школа. У Дрогобичі діє факультет іконопису при Інституті Пресвятої Трійці. Молодь має широкі можливості самореалізації у сфері соціального служіння. Нашої допомоги очікують діти-сироти, неповносправні, узалежнені, безпритульні, літні люди. Таке служіння організовує та провадить «Карітас» та інші організації.

І це ще не повний перелік можливостей віднайти себе у Церкві. Головне, щоб молода людина змогла зреалізувати свій потенціал у Господі, а відтак – свідчити Христа у своєму щоденному житті. Тільки тоді вона отримає все для щастя, зможе пізнати найперше себе, збагнути, хто вона така. Задовільнить потребу у чітких моральних орієнтирах, які могли б бути дороговказами для щоденних життєвих рішень. Навчиться брати на себе відповідальність, а також бути собою і відчувати себе вільними. Церква є Божою мозаїкою, де кожен з нас – унікальний камінчик, який має своє місце та роль. Всі ми різні, але є частиною одного Тіла Христового. І навіть без одного камінчика мозаїка втрачає свою цілісність. Церква – це не політична партія, а жива спільнота, яка хоче послужити і здійснювати своє служіння, йдучи в ногу з часом. Тому важливо, щоб молодь не відчувала байдужості до Церкви як якоїсь «холодної інституції».

Ярослав МИСАК, Молодість – пошук справжнього сенсу життя // СЛОВО №4 (76)