Кравчук Віталій

Святий Діонісій жив у місті Афіни. Там же виховувався і здобув класичну елінську освіту. Потім вирушив до Єгипту, де в місті Іліополі вивчав астрономію. Під впливом проповіді ап. Павла на афінському ареопазі навернувся на Христову віру (Ді 17, 34). Упродовж трьох років Діонісій був сподвижником святого апостола Павла в проповіді Слова Божого. Згодом апостол Павло поставив його єпископом міста Афіни. Помер мученицькою смертю в 96р. за переслідувань імператора Доміціана.
Діонісію Ареопагіту приписують ряд творів теологічно-містичного змісту, про яких згадки трапляються в VI ст. в часі монофізитських суперечок. Можна сказати, що всі твори, безсумнівно, походять від однієї руки і їх є чотирнадцять: чотири твори і десять листів. Два твори: «Про Божі імена» і «Про таїнственне (містичне) богослов’я» – розповідають про пізнання Бога. У двох інших творах ідеться про ієрархію: «Про небесну ієрархію» і «Про церковну ієрархію». Листи обговорюють різні практичні й догматичні питання. Сам автор називає себе Діонісієм і відносить себе до апостольських часів. В адресах і змісті своїх листів він згадує не лише про апостольських учнів, а й про самих апостолів як про своїх сучасників .

24 вересня 2026 р. Б. семінаристи VI курсу ДДС відвідали "Карітас Трускавець" та Центр життєстійкості Служіння ближньому, милосердя та пастирська турбота - це важливі грані майбутнього священичого покликання. Днями семінаристи VI курсу Дрогобицької духовної семінарії здійснили навчально-практичний візит до Благодійного фонду «Карітас Трускавець», де мали нагоду глибше ознайомитися з діяльністю благодійного фонду в умовах сучасних викликів.

Фединяк Богдан

Загальний Папський Синод є засіданням єпископів Католицької Церкви, завданням яких є допомагати Папі в його очоленні Вселенської Церкви. Як відомо, слово «синод» (гр. σύνοδος) походить від двох грецьких слів: σύν-, що означає «разом», і οδος, що означає «шлях», а тому його можна перекласти: «прямувати разом». Отже, загальний синод є нагодою для «спільного крокування» папи та єпископів із метою ділення інформацією та досвідом, надання порад, пошуку шляхів розв’язання різноманітних питань церковного життя: віри, моралі, церковної дисципліни .

Григель Юрій

«Русскій мір» – назва світоглядної концепції, яка широко популяризується російськими православними й державними діячами. Ще кілька років тому вона здавалася безневинною ідеологією, а зараз, напевне, усі зрозуміли, що вона спричинила перший у ХХІ ст. серйозний геополітичний конфлікт, який виразився через російську збройну агресію супроти України. Доктрина «русского міра» стала основою в експансіоністській політиці путінського рашистського режиму. Ідеологія «руского міра» важко піддається опису, адже є багатогранною. Ця концепція, хоч релігійна за своєю формою, проте геополітична за своїм єством, тобто використовується задля корисливих цілей влади керувати народом. Своїми джерелами «рускій мір» сягає ще часів Московської імперії, але лише як теоретична доктрина. Однак повномасштабного розголосу ця концепція набула, коли президент РФ вивів її на суспільно-політичний розгляд, наголошуючи на культурній, мовній, історичній, релігійній та цивілізаційній ролі Російської держави . За цими двома словами ховається наскрізний мотив війни, горя, розрухи, смерті, відчаю…

Петруняк Тарас

ХХ століття характерне поширенням численних ідеологій і політичних систем. Їх джерелом часто ставало прагнення людини поставити себе на місце Бога та бути мірилом того, що є добро, а що – зло. Ще зі шкільної парти на уроках історії ми часто чули про такі форми і явища як фашизм, нацизм, комунізм та інші. Кожна з цих ідеологій, немов цеглинки, вибудовує тоталітарну політичну систему.
У ХХІ ст. спостерігаємо поширення нових тоталітарних ідеологій. Крім характерного для західного світу гендеризму й релятивізму, варто виокремити притаманний сучасній Росії рашизм. Як випливає із самої назви, рашизм як державно-політична тоталітарна система має дотичність до Росії (англ. Russia – «Раша»). З початком повномасштабного вторгнення на територію нашої держави весь світ за допомогою засобів масової інформації має можливість побачити нелюдські звірства та насильство, які чинять російські військові з українцями. І кожен ставить логічне запитання: чому так? Звідки така ненависть і прояв аморальної поведінки? Відповідь криється в самій ідеології Кремля, яку, власне, нарекли рашизмом. Жорстокість із боку росіян обумовлена тим, що їх головною метою є не лише завоювати країну, а й поширити свій спосіб мислення і життя. Рашизм має певну схожість із нацизмом і фашизмом, але, крім того, має свої особливості.

16 вересня 2026 р. Б. семінаристи VI курсу відвідали лікарню хоспіс у с. Сіде, де о. Володимир Яцула виконує своє служіння, як медичного капелана. Він ділився із VI-ти курсниками, як надати духовний супровід пацієнтам та уділяти Святі Тайни. Брати дізналися про особливості спілкування та підходи у служінні в стінах хоспісу.

12-15 вересня 2026 р. Б. семінаристи Гулядик Дмитро (ІІІ курс), Германович Степан (V курс) та Марич Святослав (VI курс) відвідали греко-католицьку громаду в Будапешті, з метою супроводу Божественної літургії з нагоди передсвяття Возвдвиження чесного і животворчого Хреста, яке відбулося в неділю, а також у сам день свята.

Ковівчак Роман

Стародавні римляни вважали історію найкращою вчителькою. Вони багато часу присвячували вивченню цього предмету, щоб не повторити помилок минулого. Думаю, і нам варто задуматися, чого все ж таки нас навчила історія, а точніше – події минулого століття. Адже на сьогодні велику частину нашого суспільства складають люди, виховані в часи правління радянської влади, і саме вони формують майбутні орієнтири.
Що ж закладала ця влада?

13 вересня 2026 р. Б., з нагоди свята Воздвиження чесного Хреста Господнього, семінаристи помолилися Велику Вечірню з Литією у катедральному храмі Пресвятої Трійці в м. Дрогобичі. Богослужіння очолив єпископ Самбірсько-Дрогобицький владика Ярослав Приріз у співслужінні священників семінарії та парафії.

Захаряк Павло

 

Тоталітаризм – це одна з форм політичного режиму, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства й окремої людини: політичною, економічною, соціальною і навіть особистою. Термін походить від італійського totalitario – те, що охоплюється повністю. Уперше його вжив член італійського парламенту й журналіст Джованні Амендола в 1923 році з метою критичної оцінки політичної системи, яку мав намір створити в країні вождь фашистської партії Беніто Муссоліні. Термін сподобався як антифашистам, так і фашистам. Муссоліні використав його в червні 1925 року під час виступу в парламенті, коли погрозив супротивникам «тоталітарною волею фашистів» . Сутність і головну ідею цієї політичної системи коротко охарактеризував фашистський диктатор Беніто Муссоліні словами: «Все для держави, нічого проти держави, нічого поза державою» .