Тарас Петруняк

Якщо будь-яку пересічну людину спитати, як вона собі уявляє святу людину, то від більшости осіб ми почуємо, що святою людиною уявляємо ту, яку зображають з німбом над головою, яка безперервно молиться, з опущеним додолу поглядом, а ще вона не дозволяє собі сказати жодного зайвого слова... Але мало хто знає, що чимало святих окрім того, що перебували в молитві, пості та вели благочестивий спосіб життя, у різні часи якимось чином ще й впливали на світову культуру. Отож ретроспективно торкнемося коротких історичних фактів найвідоміших з них.

п. Ігор Бриндак

Якщо вас запитають: «Чи може християнин прославляти Бога через свою звичайну професійну діяльність?», напевно багато хто відповів би ствердно. Але переважна більшість вважає, що така діяльність у першу чергу стосується священників, монахів, а якщо мирян, то, напевно, архітекторів, які будують храми, художників, які їх розписують, композиторів, які пишуть музику до релігійних творів і т. д. Але чи може принести хвалу Богові своєю діяльністю політик? Тут багато хто засумнівається. Однак історія знає і такі приклади. Тому в цій публікації мова піде про такого політика.

о. Тарас Коберинко

«Трудом рук твоїх живитись будеш, щасливий Ти і добре Тобі буде» (Пс 127, 2)
Праця людини становить більшу частину її життя. Від ранку й до вечора, а то й уночі, працює людина. Саме через працю людина виражає і реалізує себе, свій творчий та інтелектуальний потенціал, виявляє свою фізичну вправність і духовну силу. Праця охоплює всі сфери людського життя, а тому кожна професія є почесна, гідна і важлива.

Роман Крайчик

Спів для Господа є вираженням молитовного почуття не тільки для людського духу, але й для небесних безтілесних духів – святих ангелів. Про ангельську пісню читаємо на сторінках книги пророка Ісаї (пор. Іс 6, 3), що безплотні сили пісенно першими привітали Новонародженого Спасителя: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2, 14).

Юрій Бігун

Cлово «етикет» є досить поширеним і знайомим. Його розуміють як певну в’язку правил та норм поведінки під час перебування у різного роду культурних закладах, таких як ресторан, театр, кіно тощо. Загалом етикет як культура поведінки стосується усіх сфер людського життя і діяльности, в тому числі і релігії. Релігійний етикет — питання досить неоднозначне. Зокрема у християнстві часом існує тенденція неправильного сприймання правил поведінки у храмі через їх гіперболізацію, або ж навпаки — применшення. Ми спробуємо ближче розглянути цю проблематику.

Михайло Карпінець

Сьогодні питання патріотизму дискутується в умовах, коли понад 5 років тіло нашого народу шматує російська військова агресія, а драматизм політичних подій спричиняє внутрішній неспокій. Часто «патріотизм» пов’язують із політичним вподобанням, приписують певним особам або вчинкам. Кожен під цим словом розуміє щось своє і надає йому свого значення... А що про ці питання сьогодні думає християнська молодь, що для неї означає бути патріотом?

Напередодні Собору святого Архистратига Михаїла й інших безплотних сил, 20 листопада 2022 р. Б., у семінарійній каплиці студенти помолилися Вечірню з Литією, очолювану о. Василем Чавою, проректором з виховної частини, у співслужінні з о. Богданом Хом'яком та о. Романом Копачом, префектами ДДС. По завершенню Вечірні відбулося винесення ікони та мирування.

Тарас Фаль

Патріотизм – це почуття любови до того краю, де ти виріс і живеш. Це ще й почуття, у якому відкривається заповідь любови, яку проголосив сам Спаситель. Воно особливо притаманне християнству, бо це є один із проявів любові до оточуючих, до ближнього. Патріотизм – те, що повинен носити у своєму серці кожен, хто декларує себе як громадянин тієї чи іншої держави. Однак сучасність демонструє нам випадки, коли поняття, в основі яких, по-суті, лежить любов, спотворене, і перед нами постає його антипод, який заперечує значення попереднього. Так сталося і з патріотизмом, коли прекрасне почуття любові до співгромадян часто підмінюють ненавистю та нетерпимістю до оточуючих. Такими антипатріотичними рухами є нацизм, шовінізм, ксенофобія, космополітизм. Про них ми і будемо вести мову у цій статті, намагаючись дослідити феномени людської антипатії.

18 листопада 2022 р. Б. до Дрогобицької духовної семінарії завітав ієрм. Елевтерій Геншляк, ЧСВВ, із доповіддю на тему: «Організація "Пласт" і Христова Церква». В рамках циклу "Цікаві зустрічі" семінарійна спільнота дізналася від цього досвідченого пластуна і виховника пластунського гуртка у м. Дрогобичі про історію виникнення "Пласту" та про основні принципи виховання української молоді, яких дотримується ця організація.

15 листопада 2022 р. Б. під час відкритого засідання Дрогобицького місцевого осередку Українського Богословського Наукового Товариства було презентовано інтерактивно-мультимедійну книгу "Богослужбові наспіви. Посібник для церковного співця", яку упорядкували о. Андрій Бунь та п. Надія Бунь, викладачі ДДС. Керівником цього видавничого проекту Дрогобицької духовної семінарії виступив о. Роман Андрійовський, проректор з навчальної частини.