Цього року брати Дрогобицької духовної семінарії Германович Микола М. (6 курс) та Віталій Миська (6 курс) вирушили з пасхальною місією на терени Київської архиєпархії, а саме у Вінницьку область. Семінаристи прибули в четвер зранку до міста Бершадь (районний центр Вінницької області), де їх радо і щиро зустрічав о. Михайло Будник, який вже декілька років душпастирює на п'ятьох парафіях Вінничини.

Василь Салій

Коли ми знайомимось одні з одними, запитуємо: «Як твоє ім’я?», «Як Вас звати?». Першим нашим враженням про особу є враження від її імені. Усім нам подобається, коли нас називають по імені, і неприємно, коли наше ім’я забувають. Це наводить на думку, що ім’я не є просто сполученням літер, не лише словом, за допомогою якого нас означують. Поряд з важливою практичною роллю імені воно несе в собі набагато глибший зміст. Ім’я – це своєрідний знак, символ, який відображає внутрішню сторону речей – їхній сенс. Забрати у людини ім’я – це немов позбавити її існування, принизити гідність. Так карали ув’язнених у концтаборах, замінюючи ім’я людини номером. Тож погляньмо ближче на феномен імені та його значення у житті людини.