2 вересня 2019 року в Дрогобицькій духовній семінарії стартував новий навчальний рік. Розпочався етап духовного та інтелектуального зростання для братів-семінаристів з урочистої Божественної Літургії, яку очолив о. Мирон Бендик, ректор семінарії, у співслужінні чисельного духовенства. Супроводжував богослужіння співом семінарійний хор "Оранта", регентом якого є о. Андрій Бунь, викладач семінарії.

Іван Гавриляк

Перші рядки Книги Буття свідчать про Господа як Творця світу. Шостого дня Він створює людину, яка кардинально відрізняється від решти творінь, бо є його вінцем. Отець Церкви Іван Дамаскин навчає, що Господь створив людину, «щоб вона була немовби царем і начальником всієї землі і того, що на ній, Бог приготував для неї немовби палац, де, мешкаючи, вона провадила б блаженне і солодке життя».

Олег Вовк

Читаючи Святе Письмо, зустрічаємося з проблемою нерозуміння біблійних текстів, а інколи може виникнути сумнів у правдивості того чи іншого уривка. Що ж робити з місцями, які не розуміємо або не можемо їх науково пояснити? Не завжди було все зрозумілим і біблійним персонажам. Про це знаходимо свідчення уже на сторінках Святого Письма. Наприклад, в «Діяннях апостолів» описано історію, в якій один ефіопський муж постав перед проблемою розуміння уривка із книги пророка Ісаї.

о. Мирон Бендик, ректор ДДС

Таким за змістом є Боже послання до нас на сторінках Святого Письма. Виражене це послання різними способами, бо всі ми – різні. Якщо ми не сприйняли Божу любов в одній Книзі, Бог «має надію», що сприймемо її в іншій. Як співали колись дрогобицькі «Соколи», «усі ми прагнемо любові», проте «прагнути» – це одне, а «знайти» – зовсім інше.

о. Олег Чупа, викладач ДДС

Ішов 303 рік... У Римській імперії набирала сили остання хвиля переслідувань християн. Хоча й омріяна свобода віросповідання була вже близькою (10 років залишалось до медіоланського едикту імператора Констянтина), проте останнє переслідування за кількістю страт християн і жорстокістю катувань перевершило усі попередні.

о. Ігор Цмоканич, викладач ДДС

Ідеології, що виникли у ХІХ ст. і стали тоталітарними у XX ст., та маніпуляції свідомістю XXI ст. зумовлені джерелами інформації, а саме (в певній хронологічній послідовності): книга, кінематограф, телебачення та інтернет. ХІХ століття було століттям книги, саме тоді виникли і почали поширюватись гіпотези і теорії, котрі щойно в наступному столітті стали новітньою релігією розуму – ідеологією. Але чому лише в наступному, а не тоді?

Ендрю Квінлан, викладач ДДС

Вступні слова з Послання апостола Павла до Євреїв чітко демонструють, що віра Церкви базується на Божому Слові. Він пише: «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки» (Євр 1,1-2). Найбільш правдиве та достовірне знання про Бога, яке ми маємо, це те, яке Він Сам дав нам у Своєму Слові. Ми також знаємо, що це Боже Слово, яке свідчить нам про Нього, було записане – спочатку пророками у Старому Завіті, а потім апостолами та їхніми супутниками у Новому.