Translate into...
Newsletter
- 17/07 Роман Ковівчак, «Заповідь любові до ворогів (Мт 5,43-48 і Лк 6,27-35). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Андрій Кобільник, рецензент – о. ліц. Андрій Нискогуз)
- 16/07 Звернення з приводу мобілізації священнослужителів
- 14/07 Святоволодимирове християнське коріння української державності
- 12/07 Андрій Капустинський, «Антикантівська полеміка в "Теодицеї" бл. Антоніо Розміні» (науковий керівник – о. д-р. Богдан Завідняк, рецензент – о. ліц. Іван Гаваньо)
- 10/07 Моральна оцінка науково-технічного прогресу
Most Read
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Там, де замовкає наука
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Моральна оцінка науково-технічного прогресу
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Новий номер семінарійного "Слова" розповідає про календар |
Thursday, 01 June 2023 09:18 | |||
Вийшов 94-ий номер релігійно-суспільного часопису «Слово», який видає Дрогобицька духовна семінарія. Цього разу редакційна команда пропонує осмислює календарну реформу в Україні. У «Шпальті редактора» о. д-р Роман Андрійовський не лише вводить читача у загальну проблематику календарної реформи, а й розкриває її складнішу внутрішню сторону. Коли мова йде про перехід на григорянський календар, варто зазначати, що змінюється не лише дата Різдва, але й весь цикл церковних свят – Богоявлення, Стрітення, Благовіщення, Успення, Воздвиження, Покрови тощо. Зрештою не слід забувати, що перехід на новий стиль вплине на певні народні традиції, пов’язані з церковними святами. Якийсь час новий стиль здаватиметься для нас незвичним, однак згодом українське суспільство все-таки призвичаїться до змін. Придбати часопис "Слово" можна на парафіях, в Дрогобицькій духовній семінарії (вул. Данила Галицького, 2 - поблизу храму Пресвятої Трійці) або заповнивши форму за посиланням. Питання переходу на григорянський календар піднімається уже впродовж багатьох років – починаючи ще від Берестейського єднання 1596 року. На тлі російсько-української війни питання про дату святкування Різдва особливо загострилося, а тому вимагало від церковного уряду належної відповіді. Отець-ректор Мирон Бендик у своїй статті описує вартість часу з богословської точки зору, звертаючи увагу на те, що ми, як християни, покликані Богом опановувати цей світ і все, що в ньому є, зокрема й опановувати час. Дмитро Білий розповідає про важливість богослужіння добового кола в житті кожного християнина, а Богдан Фединяк пропонує історичний огляд розвитку методів обчислення часу, починаючи від древніх цивілізацій. Назар Гришко пише про календарі народів світу, при цьому досліджуючи різні види календарів: сонячні, місячні та місячно-сонячні, їх історію, особливості та використання в повсякденному житті. Олег Ортинський проводить читачеві короткий екскурс історії формування рухомого і нерухомого циклів богослужінь. Микола Цмоканич досліджує, чому Великдень кожного року святкується в інший день, а також те, що насправді це свято означає для християн та який зв'язок має єврейський Песах до нашого святкування Воскресіння Христового. Василь Хомин у своїй статті розповідає, чому ми кожного дня спогадуємо пам’ять святих, хто такі святі та як творився церковний календар. Дмитро Голик у статті «Життя майбутнього віку» намагається дати відповідь на запитання, яке бентежить безсумнівно кожного – «Що буде після смерті?». Підписуйтесь ✅ і стежте за фото- і відео-матеріалами тут:
|