Translate into...
Newsletter
- 01/08 Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 28/07 Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
- 24/07 Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
- 20/07 Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- 16/07 Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
Most Read
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
У семінарії відбулась доповідь о. Мирона Бендика про Берестейську Унію |
![]() |
![]() |
![]() |
Tuesday, 28 November 2023 21:48 | |||
"Цими днями спогадуємо 400-ліття мученицької смерті святителя Йосафата Кунцевича. Зазвичай його називають мучеником за церковну єдність. Ми ж пропонуємо іншу перспективу – величати його мучеником за помісність нашої Церкви. У цих випадках робляться два різні акценти, які, у свою чергу, є нерозривно пов'язані, бо ж де помісність, там є і прагнення до єдності, а де єдність – там повинна бути і помісність. Таким чином постать святого Йосафата безпосередньо торкається теми сьогоднішньої доповіді – ідеї Берестейської унії 1596 року", – висловився голова місцевого осередку УБНТ та модератор зустрічі о. Іван Гаваньо. Як уведення до теми о. Мирон, зокрема, сказав: "Навколо подій Берестейського собору нашарувалося багато стереотипів. Тому читаючи численну літературу на цю тему, ми натягаємо ті штампи і на себе. Настав час відшарувати те, що не було первинним, внаслідок чого ми побачимо, що залишились окремі дуже промовисті свідчення". Отже, за словами доповідача, Берестейська унія не була з'єднанням роз'єднаних до цього Церков, адже, як стверджував патріарх УГКЦ Мирослав Іван Любачівчький, не існує жодного документу, що засвідчував би про будь-яку схизму Київської Церкви до 1596 року. Унія також не була доєднанням нашої Церкви до Римської з перспективою поступового поглинання першої в другій, яскравим підтвердженням чого служить факт подальшого існування помісної УГКЦ зі збереженою східною, а не латинською, традицією. Пояснюючи чим, натомість, Унія була, о. Мирон звернувся до визначення тогочасних нез'єдинених церковних авторитетів Петра Могили та Адама Кисіля, які підтримували ідею унії саме як єднання двох частин, що є різними до цього єднання, і залишаються такими після нього. Підтвердження такої інтерпретації Берестейської угоди служать, зокрема, сформульовані Київською Церквою 33 артикули-умови єднання, що є свідченням її помісності. Крім цього, Унія не була конфесійним переходом Київської Церкви, а продовженням та увиразненням традиції київського християнства, що завжди перебувало у сопричасті з Римським Апостольським Престолом. А з боку Вселенської Церкви Берестейське єднання було знаком екуменічної унії. Звідси Унія 1596 року є "двосторонньою" – русько-римською та римо-руською. Як висновок, о. Мирон Бендик твердить, що певні цілі однієї з найбільших подій тих століть у Церкві були досягнуті, інші – ні. Сопричастя з наступниками апостола Петра, на його думку, вдалося досягнути повністю; сопричастя з Римською Католицькою Церквою внаслідок претензій РКЦ на еклезійну єдиноправильність було досягнуто тільки частково; а сопричастя з Царгородською Церквою досягнути не вдалося, зокрема, через поставлену Києву умову єднання з нею – поділ з РКЦ. "А яка може бути єдність, що народжується з поділу?", – риторично запитує о. Мирон. На завершення усі присутні мали можливість задати доповідачу свої питання. Попереднє відкрите засідання УБНТ відбулося 24 жовтня 2023 р. Б. Більше за посиланням: http://dds.edu.ua/ua/news/2896-u-seminariyi-vidbulas-tsikava-konferentsiya-pro-relihiyni-pohlyady-ivana-franka-2024.html Підписуйтесь ✅ і стежте за фото- і відео-матеріалами тут:
|