ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- З 2 червня по 4 липня 2025 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- 7-8 липня 2025 - Додаткова інформація - admin@dds.edu.ua,
0677751520
Translate into...
Newsletter
- 30/06 Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- 21/06 Шістнадцять семінаристів отримали дипломи і нижчі свячення [оновлено, додано ВІДЕО]
- 02/06 Читайте новий випуск семінарійного часопису «Слово»
- 27/05 Пам'ятний подарунок від випускників ДДС
- 26/05 День Відкритих Дверей
Most Read
- Поділи і розколи в історії Церкви: причини та наслідки
- Криве дзеркало єдності: Львівський псевдособор (1946)
- Самоусвідомлення Церкви. Аналіз однієї книги про еклезіологію
- ЕФФАТА ДДС: "Взаємодія віри і науки на прикладі святої Гільдеґарди з Бінгена" (випуск №36) [ВІДЕО]
- Введенські братчики з пасхальною місією відвідали Луцьк
- Місійна поїздка братів до міста Сарни
- Семінаристи відвідали м. Дніпро під час великодніх місій
Величаємо тебе,святителю Григоріє [ОНОВЛЕНО] |
![]() |
![]() |
![]() |
Tuesday, 07 February 2012 13:10 | |||
7 лютого (25 січня) Свята Церква вшановує пам’ять Святого отця нашого Григорія Богослова. Святкування пам’яті Григорія Богослова у Дрогобицькій Духовній Семінарії розпочалось з Великої Вечірні з Литією, яку напередодні свята відслужили віце-ректор Семінарії о. Григорій Комар, та префект з навчання о. диякон Роман Андрійовський. Продовженням свята стало мирування братії, та розділення литійних хлібів.
Григорий народився бл. 329 року, в Аріанзі, поблизу Назіанза Каппадокійського. Його батьками були єпископ Назіанзський Григорій (II) та свята Нонна. Григорій Богослов (Назіанзін) навчався в кращих школах Александрії та Афін, товаришував з Василієм Великим, проповідував проти аріан в епоху Їхнього торжества. В 361 під тиском рідних і друзів був змушений прийняти сан пресвітера, а в 372 Василій Великий, який став до того часу єпископом, переконав його зайняти кафедру в м. Сасими. Однак в 379 році смерть Василія Великого побудила Гринорія відправитися в Константинополь. Місто було цілком під владою аріан і вимагало присутності і підтримки православного єпископа. З невластивою йому енергією Григорій почав діяти і створив справжню твердиню првославя в одному з храмів Константинополя. Його гомілії, присвячені складним богосл. проблемам, принесли йому широку популярність. Після уцарювання Феодосія I (380) аріанська партія зазнала поразки, а Григорій став архиєпископом Константинополя. Однак у нього знайшлися противники, які вважали вчення про Триіпостасну тайну новітністю. Вони обмежувалися вченням про єдиносутність Христа Божественому Отцю згідно з Нікейським символом віри в його першій редакції). На II Вселенськом соборі вчення каппадокійців перемогло над опозицією «старонікійців», але конфлікти серед вищого духовенства змусили Григорія покинути столицую. З тих пір до самої смерті вінн безвиїздно жив на батьківщині і доживав віку в своєму маєтку поблизу рідного Назіанзіну в аскетичному самоспогляданні. Від Василія Великого він відрізнявся тим, що більше тяжів до самовияву, сповідальності, його цікавили, передусім, питання сенсу людського життя. У старості писав вірші (здебільшого — це лірика самотньої душі), філософські елегії та дидактичні поеми. У житті Григорій часом дотримувався обітниці мовчання, про що писав з неабияким красномовством: «Зрозумій, що кажу, мовить Піндар, і який знайдеш, що моє безголосся краше від твого красномовства, то покинь осипати докорами мою мовчазність. Або скажу тобі приказку наскільки справедливу, настільки й коротку: тоді заспівають лебеді, коли замовкнуть ґави». Збереглося понад 200 листів, що поряд з богословськими питаннями торкаються приватного життя Григорія. Вони започатковують у літературі автобіографічний жанр. Ліричні вірші, які писав в античному дусі Григорій Назіанзін, мають характер не стільки псалма (молитви), скільки риторичного панегірика. Автобіоґрафічні поеми Григорія Богослова: “Про моє життя”, “Про мою долю”, “Простраждання моєї душі” Мощі святого зберігаються в константинопольському Патріаршому Соборі Святого Георгія (Юра) в Стамбулі. "Пастирська сопілка твого богословія перемогла труби красномовців, бо тобі, що дослідив глибини духа, була додана краса віщування. Моли ото Христа Бога, отче Григоріє, щоб спаслися душі наші" (тропар свята).
|