7 квітня Українська Греко-Католицька Церква святкує "спасення нашого начало" - празник Благовіщення Пресвятої Богородиці. У цей день Господь наш Ісус Христос розпочинає свій земний шлях після згоди Пречистої Діви Марії прийняти Його у своє лого, хоча і не розуміла, як це може статись. Церква подивляє віру Діви Марії і ставить її нам за взірець в часі Великого Посту і, особливо, в цей рік, проголошений Церквою роком Віри.

На днях виповнюється 40 днів від смерті дорогої нам людини, засновника Дрогобицької духовної семінарії та духовного батька Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ владики Юліяна (Вороновського). Отож в суботу, 6 квітня 2013 р. Б., в катедральному храмі Пресвятої Трійці СДЄ до Бога піднесена була молитва "за владику і до владики", як висловився Преосвященний Ярослав (Приріз), єпарх Самбірсько-Дрогобицький. В поминальному богослуженні взяли участь і семінаристи.

6 квітня 2013 р. Б. до стін ДДС завітала цікава особистість - о. Петро із м. Мелітополя. Сам отець-місіонер є словаком за походженням, однак бувши деканом тячівським, що на Закарпатті, ієрей погодився виїхати на терени південно-східної України, щоб там здійснювати своє служіння для вірних нашої Церкви, які через наводнення на Закарпатті змушені були виїхати. 

Ігор Бриндак, викладач

Одна з останніх канонізацій, яка мала місце у цьому році, - проголошення святою Катері Текаквіти – індіанської дівчини, дочки вождя племені могавків, яка вірність Католицькій Церкві поєднувала з любов’ю до культури свого народу. Її прославлення викликало жваве обговорення індіанської тематики у мас-медіа. Напевно, доречно буде розвинути цю тему й на сторінках «Живої Води». Але цього разу мова йтиме не про новоканонізовану індіанку, а про іншу постать, дуже знакову для історії мешканців прерій. 15 грудня 2012 виповнилося 122 роки від того моменту, коли в перестрілці загинув вождь племені сіу, якого звали Сидячим Биком або Сидячим Бізоном.

31 березня у стінах Дрогобицької Духовної Семінарії відбулося свято "Людина з казки...", присвячене пам'яті о. Ісидора Дольницького. Розпочалось святкування спільним євхаристійним богослужінням в наміренні жертводавців Братства та дітей, якими опікуються братчики. У світлі євангельського уривку о. Степан Угрин розважав над таїнством Церкви у житті християнина: "Коли ми стоїмо у храмі і молимось, ми у невимовний спосіб пов'язані один з одним.

диякон Дмитро Сенейко
Християни в усьому світі не живуть на якихось ізольованих територіях, окремих гетто. Спільноти в межах однієї Христової Церкви на чолі з єпископом, митрополитом чи патріархом протягом історії перебували як в межах певного політичного утворення, яке навіть сьогодні називаємо держава, або ж у розділених кордоном, часто ворожих країнах. Вони ніколи не перебували виключно на території життя своєї спільноти чи храму, а становили активну частину громадськості. Якими б не були державні устрої, християни ніколи не цурались суспільно-політичного життя.

25 березня 2013 р. Б. братчики семінарійного братства "Введення в храм Пресвятої Богородиці" молились за свого духовного батька і засновника молитовної спільноти о. Ісидора Дольницького. Молитва піднеслась до Господа із катедрального храму Пресвятої Трійці, як це звичайно відбувається щорічно. Однак цього року