... Зіпсований телевізор
header-dds1
header-dds2
header-dds3
Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

АРХІВ СТАТЕЙ

< грудня 2019 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Зіпсований телевізор PDF Друкувати Електронна адреса

Ігор Бриндак

altЦя стаття - не про техніку. Читачі, мабуть чули такий вислів як «зіпсований телефон». Знаємо, що тут мова не йде про пристрій для переговорів на відстані. Таким терміном визначають ситуацію, коли інформація при переказі багатьма людьми врешті-решт виходить достатньо спотвореною. Але що ж таке «зіпсований телевізор»? Ось про це, а також і про те, чим він відрізняється від справного, читачі дізнаються з публікації.

На початку уявімо собі таку ситуацію. Ми захотіли придбати телевізор, і нам запропонували для вибору дві моделі. Але при цьому відразу попередили, що в одного з них то звук зникає, то зображення, або іноді звук чи зображення стають нечіткими, так що не завжди можна зрозуміти, про що конкретно говориться. А в іншого телевізора таких дефектів немає. Яку модель ми виберемо? Відповідь очевидна. І це могло б стосуватися не тільки телевізора, але й радіоприймача, комп’ютера, планшета і т.д. І ще один важливий аспект. У кого є зіпсований телевізор, той не може бути впевненим, що всю інформацію через нього правильно сприйняв. По-перше, і так вже люди неодноразово переконувались, що не можна вірити всьому, що передають по телебаченню. По-друге, якщо навіть говорять правду, то ніхто з нас не є застрахований, що може деякі речі неправильно зрозуміти. Але якщо у телевізорі ще є дефекти зі звуком або зображенням, то тут ймовірність помилки з нашого боку дуже велика.

Усе вище вказане є настільки очевидним, що у декого з читачів виникло логічне запитання: а для чого взагалі про це писати? Уся справа в тому, що коли доходить до питань релігійних, то багато людей воліють мати саме такий «зіпсутий телевізор». Напевно, не один раз читачам доводилось чути закиди на зразок «А чому Церква згадує тільки біблійні пророцтва, аже деякі ворожбити, астрологи теж могли відгадувати майбутнє? Як, наприклад, усім відомий Нострадамус. Або «Чому згадуються тільки чудеса святих? Он деякі екстрасенси також уміють зцілювати людей...» Чи, наприклад, таке питання: «А хіба тільки Святі Тайни помічні людині? Адже й деякі гіпнотизери уміють кодувати людей від алкоголізму». І так далі.

Спробуймо деякі тези проаналізувати. У минулому столітті в США жила «ясновидиця» Джіна Діксон (1904-1997). Вона твердила, що може передбачати майбутнє. І дійсно, у свій час вона передбачила загибель президента Джона Кенеді. Коли це трапилося, то жінка ця стала загальносвітовою знаменитістю. Однак у той же час Джіна Діксон пророкувала, що першими на місяць висадяться росіяни, що Фідель Кастро буде повалений у результаті перевороту, що у 1958 році Китай розв’яже третю світову війну (див. Н.Н. Непомнящий. «Сто великих феноменов» // Москва: «Вече»; 2007, стор. 87-88). Скажіть, дорогі читачі, чи погодилися б ви лікуватись у такого лікаря, у якого на один правильний діагноз припадає три неправильних. У США з приводу цього явища навіть існує термін «Ефект Джіни Діксон». Так називають ситуацію, коли при великій кількості помилкових прогнозів невелика частина з них справджується. Що стосується усім відомого Нострадамуса, то реальні його пророцтва дуже туманні і незрозумілі. Просто окремі з них намагаються пов’язати з тими або іншими історичними подіями. А ще існують підтасовані пророцтва, приписані Нострадамусу, які дійсно збуваються майже зі стовідсотковою точністю, але дізнаємося ми про них тільки тоді, коли події вже відбулися.

Тепер - приклад для порівняння. Є у каноні Святого Письма книга, яка називається Товит. Існують різні думки стосовно часу її написання. Але у будь-якому випадку це було до Христа, тому що вона є частиною Старого Заповіту. І, зокрема, є в ній такі слова: «Єрусалиме, святе місто!.. Ти засяєш ясним світлом до самих кінців землі. Сила народів прийде здалека до тебе, і мешканці всіх окраїн світу до святого імені Господа Бога, з дарами в руках цареві неба» (Тов. 13, 10-13). До Христа Єрусалим був місцем паломництва тільки для ізраїльського народу. Тепер, як ми знаємо, це є світовий прочанський центр. Сюди прибувають паломники з усіх кінців світу і представляють різні релігії. Слід уточнити, що великі міжнародні прощі до цього святого міста розпочалися аж у Середньовіччі. А відвідини прочан з різних континентів - фактично вже у ХІХ столітті. У будь-якому випадку, ніхто не може сказати, що це просто записано заднім числом або написано невиразно, тобто так, що не зрозуміло, про що йдеться. Правда, слід мати на увазі, що деякі Отці Церкви і саму Церкву називали Новим Єрусалимом. Але це одне одному не суперечить, бо й Церква, як знаємо, є вселенською. Вона охоплює людей усіх народів на всіх континентах. Тому, чи розуміти визначення слова «Єрусалим» у буквальному значенні, чи в символічному, пророцтво з Книги Товита є цілком автентичним. А в той же час ми не знаходимо у Вічній Книзі таких пророцтв, які б виявилися фальшивками.

Якщо брати пророцтва не біблійні, а ті, що пов’язані з постатями святих, то найперше спадає на думку Митрополит Андрей Шептицький. Правда, він ще не є офіційно канонізований, але вже проголошений праведним. Перед своєю блаженною кончиною 1 листопада 1944 року Митрополит говорив про майбутнє УГКЦ, зокрема, про те, що вона буде знищена, а пізніше відродиться та пошириться по всій Україні та поза її межами. Він також пророкував відродження незалежності України (конкретніше про це див. «Пророче служіння Митрополита Андрея Шептицького» // «Жива Вода», №3 - 2011). Ця стаття є також на сайті нашої Єпархії). Сказати, що всі ті речі написані post factum неможливо, бо у названій вище статті перераховуються книги і часописи, у яких згадувалося про це пророцтво. Кожен може їх перевірити і переконатися, що це було написати задовго до легалізації УГКЦ і проголошення незалежності нашої держави. Було б також несправедливо стверджувати, що судження Митрополита можна по-різному тлумачити, бо ж говорив він дуже конкретно. Слід визнати, що і в Біблії і в біографіях святих можуть буть бути пророцтва які дають підстави для широкої інтерпретації, але в той же час, як бачимо, є й такі, де все вказано дуже конкретно.

Тепер - стосовно зцілень. З іменем італійського стигматика святого Отця Піо (1884-1968) наші читачі вже знайомі добре. Одне з найбільш вражаючих чудес, яке він звершив - зцілення італійської дівчинки Джемми ді Джорджі. Вона народилася у 1939 році сліпою, до того ж - без зіниць. Тобто шансів бачити цей світ у неї не було. Але у 1949 році бабуся відвезла Джемму до монастиря Сан Джованні Ротондо. Там вона пішла посповідатися до отця Піо, після чого єромонах-капуцин її запричащав та помолився над нею. Вже після повернення з монастиря дівчинка почала бачити. Але найбільша дивина в тому, що вона так і залишилася без зіниць. Тобто за всіма природніми законами вона не повинна бути зрячою. Однак, незважаючи на це, бачить вона цілком нормально. Слово «бачить» у теперішньому часі тут написано недаремно, бо Джемма ді Джорджі живе і в наш час. Вона зустрічається з журналістами. Інтерв’ю з нею можна побачити в youtube. Випадок із Джеммою спростовує багато закидів, які висловлюють скептики на заперечення чудес. Бо ж часто можна почути, що надприродні зцілення - це просто результат самонавіювання. Мовляв, людина переконує себе в тому, що буде здоровою, і це стимулює організм боротися з хворобою. В окремих випадках це насправді спрацьовує. Але - не в нашому. Бо не може самонавіювання вплинути на те, чого немає. І не може самонавіювання тривати 70 років. Теж цілком недоречним є закид, що начебто невідомо, чи була дійсно невиліковна хвороба, чи ні. Бо міг бути обман, могла бути симуляція, а то й просто медична помилка. Достатньо тільки оглянути очі цієї людини, щоб переконатися у протилежному. Взагалі, автор цих рядків не відкидає можливої ситуації, що коли Джемма ді Джорджі перейде в інший світ, то відразу з’являться сенсаційні «відкриття» про те, що вона начебто ніколи не була сліпою, або про те, що вона ніколи насправді не прозрівала. Ось тільки вони виявляться дуже недоречними, бо, як йдеться у всім відомому прислів’ї: «після бійки кулаками не махають». А чи можна сказати, що це чудо було від злого духа? Адже є категорія людей, які вважають, що якщо стається щось надприроднє у Католицькій Церкві, то це однозначно від диявола. Але й така думка тут є безпідставною, бо Євангеліє з цього приводу стверджує однозначно: «Не чувано од віку, щоб хто-небудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога, нічого не спроможен був би зробити» (Йо. 9,32-33). І тим, власне, відрізняються християнські чудеса від усяких підробок.

Була колись у нашому часописі стаття про еквадорського президента Ґабріеля Ґарсія Морено (див. Президент-мученик // «Жива Вода», №11 - 2015). Ця публікація також поміщена на сайті Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Так ось, цей державний муж був убитий 6 серпня 1875 року у Кіто, столиці Еквадору. Але як виглядала його смерть? Тричі стріляли в Морено з револьверів, а пізніше нанесли шість ударів мачете (довгим ножем для рубання тростини). До речі, удари старалися наносити в область голови. Та все ж Морено залишався живим. Після затримання вбивць його, важко пораненого, занесли в катедральний собор, де священик уділив розгрішення, а пізніше і святе Таїнство Єлеопомазання. І аж тоді Ґабріель Ґарсія Морено відійшов до Бога. (див. https://posmotreli/распутинская живучесть). Тобто, як бачимо, був явний Божий палець, щоб цей чоловік не помер без Святих Таїнств. А тут слід пам’ятати, що за життя Морено часто сповідався і причащався. І, зокрема, обов’язково це робив у перші п’ятниці місяця. Оце останнє пов’язане з Великою Обітницею, яку отримала від Ісуса Христа свята Маргарита Марія Алякок. Їй, зокрема, Спаситель сказав: «У надмірі Милосердя Мого Серця обіцяю тобі, що Моя Всемогутня Любов уділить ласку витривання до кінця тим, що прийматимуть Святе Причастя протягом дев’яти перших п'ятниць у місяці без жодної перерви: вони не вмруть без моєї ласки, ані без прийняття Святих Тайн» (цит. за «Отець Артур Мілані. Велика Обітниця» // Львів: «Місіонер»; 2017, стор. 7). Це також цілком співпадає з євангельськими словами: «Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той живе життям вічним і я воскрешу його останнього дня» (Йо. 6,54). А приклад згаданого вище еквадорського президента показує, що ті слова не є порожнім звуком і що вони дійсно сповнюються. Заодно тут ми бачимо різницю між Святими Тайнами і всілякими заклинаннями, кодуваннями і т. д. Святі Тайни дають реальний результат, який передусім впливає на посмертну долю людини.

Отож, ми побачили, у чому полягає відмінність між зіпсованим телевізором і справним. Чи, якщо говорити більш відверто, - між речами Божими та окультними підробками. За нами тільки залишається остаточний вибір: кому вірити більше? На завершення буде доречно зацитувати відомого французького математика Блеза Паскаля: «Кожен може видавати себе за пророка, але в християнській релігії я знаходжу пророцтва і їх виконання, чого немає ні в якій іншій релігії» (див. Блез Паскаль «Думки про релігію» // Львів: «Місіонер»; 1995, стор. 59).

Ігор БРИНДАК, Зіпсований телевізор // ЖИВА ВОДА № 6 2019

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити