ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
на 2023-2029
навчальні роки
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- 1 червня - 6 липня 2023 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- 8, 10 і 11 липня 2023 (деталі будуть повідомлені) - Додаткова інформація -admin@dds.edu.ua,
0677751520
РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 25/05 Молитовне святкування Вознесіння Христового
- 25/05 Самбірський Миколай. Штрихи до портрета о. Миколи Куця
- 22/05 Антиклерикалізм, або «алергія на святість»
- 16/05 Цікава книга про Дрогобицьку духовну семінарію нарешті стала доступною для читача
- 15/05 Семінарія долучилася до прощі з Дрогобича в Грушів
Найпопулярніше
- Молодий духом
- Неблагословенна праця: викривлені форми заробітку
- ЕФФАТА ДДС: Християнський погляд на патріотизм. Частина 2 (випуск №28) [ВІДЕО]
- У пошуках землі обіцяної, або роздуми після прочитання «Грон гніву» Дж. Стейнбека
- 30 літ від переходу до Світла Воскресіння крізь терни катакомб
- Самбірський Миколай. Штрихи до портрета о. Миколи Куця
- Антиклерикалізм, або «алергія на святість»
Маркіян Шашкевич і київська традиція |
![]() |
![]() |
![]() |
о. д-р Мирон Бендик, ректор![]() Що означає цей доконаний факт для нас, сучасних українців? Насамперед, традиція передається батьками, а ми є її спадкоємцями. Не вибирають батьків, Батьківщину, прадідну культуру. Мова є елементом переданої культури. Для київської традиції мовне питання було вирішене близько 200 років тому. Церква хоче звістити суспільству, що українська мова є однією з підвалин національної ідентичності. Ми українці, поступово стаємо нацією. Ми вже визнали Україну рідною землею, сприйняли національну символіку, погодились у Конституції, що попри всі різниці щодо походження наших предків ми є одним українським народом. На черзі — прийняти мову, якою тисячоліттями спілкувались мешканці цієї землі. І справа не в тому, що державних мов може бути дві чи три, і не в тому, хто якою мовою звик розмовляти. У баченні Церкви мова є національною культурною спадщиною, перейняти яку має честь кожна культурна людина. Зловживання у мовній ділянці є ознакою недостатньої культури. Діти Київської Церкви — чи греко-католицької, чи православної — моляться Богові українською мовою. Про це від століть подбали і греко-католик Шашкевич, і православні — Куліш, Нечуй-Левицький, Липківський і Денисенко. Щоб стати собою, нам потрібно, за прикладом Церкви, в певний момент подолати психологічний бар'єр, постколоніальні комплекси і почати спілкуватись одвічною мовою цієї землі. За словами ап. Павла: "Нам треба позбуватись старої людиини... і одягнутись у нову людину сотворену на подобу Божу, у справедливості і у святості правди" (Еф. 4, 22, 24). Статтю також опубліковано у блозі Дрогобицької Духовної Семінарії на RISU.
|