|
червня 2010
|
|
ВСТУП
У наш час, коли перед українським суспільством надзвичайно гостро стоять проблеми моральної кризи, нівелювання релігійної та національної свідомости, невизначености на шляху державотворення, розгублености в освітньо-виховній сфері тощо, без перебільшення можна вважати актуальною потребу відродження і розвитку системи освіти і виховання. Непересічну роль у цих процесах відіграє богословська освіта, оскільки освіта і виховання у нашому народі завжди були пов’язані з духовністю. Співзвучною з цією особливістю нашої культури є настанова Господа нашого Ісуса Христа: «Ідіть і зробіть учнями усі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт. 28:19а) . Зробити учнями, означає навчати, а навчання – це і є освіта у широкому розумінні. Детальніше...
|
|
Понеділок, 28 червня 2010
|
|
|
Микола ЦИБ
Ім’я цього священика ще буквально до недавнього часу було невідомим та й зараз відомостей про нього не надто багато. Знали його здебільшого під псевдо, оскільки він був капеланом в лавах Української Повстанської Армії, підтримуючи патріотичний дух воїнів і зміцнюючи в них Христову віру. Отець Кадило, або Пластун, як його називали повстанці, був серед вояків УПА не просто священиком, а й справжнім побратимом, оскільки переживав разом з ними військові будні та бої, труднощі, небезпеки, втрати бойових товаришів і близьких людей…
Майже ніхто серед повстанців не знав справжнього імени о. Кадила. Однак у 13-му томі Літопису УПА йдеться про Перемишльський курінь УПА, створений 1945 року у складі 26-го Тактичного відтинку УПА під назвою «Лемко», де під псевдо «Кадило» й згадується капелан цього куреня о. Василь Шевчук. Детальніше...
|
|
|
|
ВСТУП
Сучасна людина, де б вона не проживала, до якої б культури чи релігії не належала, виявляє великий інтерес до духовного життя. Це щось, чого людство, навіть не усвідомлюючи того, постійно прагне і чим цікавиться. Проте у різні часи та епохи до цієї важливої константи людського існування ставились по-різному. Дехто заперечував її, навіть, можливо, не здогадуючись, що таким чином підбурює корінь існування людської особистости як такої. Инші ж, хоч і говорили про духовність, але до кінця не усвідомлювали, що ж це таке насправді. Детальніше...
|
|
|
|
ВСТУП
Християнське життя – це, по суті, Євангеліє на практиці. Саме таке усвідомлення наводить на думку про те, що воно сповнене болю, смутку і страждання. Звідси актуальне запитання: де ж тоді щастя, якого всі люди завжди прагнуть? Невже Христове Воплочення, смерть і Воскресіння були марними? Очевидно, що ні. Все життя нашого Спасителя – парадоксальне, бо демонстративно ілюструє, що знедолені на перший погляд люди є щасливими. Найкраще підтвердження цьому – Євангельські Блаженствa, про які Ісус Христос мовить у Своїй Нагірній проповіді (чи проповіді на рівнині у Луки). Вони займають особливе місце у тексті Євангелія. Чимало дослідників називають їх Конституцією Царства Божого. Блаженства – це синтез вчення Ісуса, серцевина Євангелія, квінтесенція християнського життя. Господь пропонує конкретний ідеал, ми ж покликані до того, щоб наближатися до нього все наше життя. Детальніше...
|
|
|
|
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!
Всесвітліший отче-ректоре! Всесвітліші та всечесніші отці! Дорогі брати і сестри! Дорогі брати випускники!
Слава Ісусу Христу!
Ось і настав той день, якого ви так чекали і прагнули. Позаду шість років навчання, велика кількість перечитаних книг, позаду і прослухані лекції, і здані іспити. Ці шість років були наповнені спільною та приватною молитвою у цій каплиці, різними служіннями в стінах цієї обителі та за її межами. Шість років тому ви розпочали свою дорогу, тоді ви про щось мріяли, чогось чекали, чогось прагнули. Запитаймо себе: чи стали ми кращими чи гіршими? Чи не втратили той запал та натхнення до служіння? Чи не зрадили собі, своїм та ближніх очікуванням? Як і чому ми змінились?
Оце сьогоднішнє урочисте завершення навчання є радше початком нової глави книги вашого життя, бо кожна здобута вершина завжди відкриває нові вершини, які ще треба осягнути. Детальніше...
|
|
|
|
Сергій ПАЛАМАРЧУК
Хулою на Святого Духа, яка не прощається людині, називається гріх спротиву пізнаній Божій правді. Таку назву зустрічаємо в Катихизмі християнської віри серед переліку гріхів проти Святого Духа. Иншими словами можемо назвати цей гріх як наполегливий і свідомий опір Богові. У цьому грісі людина не просто грішить, але й безупинно свідомо і наполегливо чинить опір Богові, який бажає її навернення на Божий шлях любови і правди. У цей гріх впали фарисеї і книжники, сучасники Ісуса Христа, цей гріх загрожує і людям наших днів. Спробуймо з’ясувати, що ж це за спротив і чим відрізняється хула на Святого Духа від инших тяжких гріхів. Детальніше...
|
|
|
|
|
12 червня 2010 р. відбулися святкування з нагоди закінчення навчання у Дрогобицькій Духовній Cемінарії. Цьогоріч семінарійні дипломи отримали її 15 випускників. Урочистості розпочалися Архиєрейською Божественною Літургією, яку у співслужінні з численними священиками відслужив преосвященний владика Юліан (Вороновський), єпископ Самбірсько-Дрогобицький. На святковому богослужінні, крім викладачів, вихователів та самих випускників, також були присутні гості – рідні і близькі семінаристів. Детальніше...
|
|
|
|
Інтерв’ю з о. Олегом ЧУПОЮ
Як і коли Ви почали працювати над часописом «Слово»?
Брати участь у праці над часописом я розпочав у 1999 році, коли навчався на 1-му курсі. Пригадую, що якось отець-ректор під завершення обіду оголосив про започаткування семінарійного часопису та запросив долучитись до цього усіх охочих. З нашого курсу, окрім мене, до часопису долучилися Тарас Рисей (тепер капелан Самбірської лікарні) та Михайло Лесів (тепер префект у Львівській Духовній Семінарії). Усі троє ми продовжували працювати у часописі «Слово» до завершення навчання у семінарії. Детальніше...
|
|
|
|
 На початку червня вийшов черговий номер семінарійного релігійно-суспільного часопису "Слово". Цього разу "Слово" присвячене батькам і батьківству. У ньому ви дізнаєтесь про День батька, а також прочитаєте цікаві ексклюзивні інтерв’ю з багатодітними батьками (татами).
Окрім того, в цьому числі часопису містяться думки семінаристів щодо святости, роздуми про те, чи потрібно бути святим і хто такий святий сьогодні.
Рубрика «УГКЦ сьогодні» містить два цікаві інтерв’ю з непересічними постатями сьогодення: Андрієм Юрашем на тему церковного життя УГКЦ сьогодні та Володимиром Шереметою про ставлення Церкви до екології.
В рубриці «Особистості» опубліковано матеріяли про капелана УПА о. Василя Шевчука (псевдо Кадило) та про Павла Чубинського, видатного вченого, поета, громадського діяча, автора тексту Гімну України.
Детальніше...
|
|
|
|
 Звістка про те, що хор «Оранта» має конкретний намір здійснити ще у листопаді 2009 року прощу «Слідами українських святинь на теренах Польщі», миттєво облетіла не тільки стіни Дрогобицької духовної семінарії блаженних священомучеників Северина, Якима та Віталія. Проте її вдалося реалізувати тільки щойно, напередодні свята П’ятидесятниці 2010 року. Це сталося на запрошення, яке підписали о. митрат Богдан Галушка, парох Кошалінської парафії Успіння Пресвятої Богородиці, голова культурологічного товариства «Потік» Мирослав Сидор та голова Управи Кошалінського відділу ОУП Роман Білас.
І ось 19 травня ц. р. сорок дві особи вирушили – з благословення ректорату Дрогобицької Духовної семінарії в далеку дорогу. Детальніше...
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>
|
