ВСТУП
Розвиток людства тісно пов'язаний із розвитком мистецтва. За його допомогою людина виражає плоди пізнання глибинної сутності як фізичного, так і метафізичного виміру буття. Здобутки філософського пізнання буття як цілості, що виражається «трикутником» Платона у пізнанні Бога, космосу та людини, творять автентичне мистецтво у різних його проявах: музика, живопис, архітектура… Одним із видів мистецтва є також поезія, адже за допомогою слова людина може висловити свій внутрішній досвід пізнання. З давніх-давен поезія була для людини засобом виявлення її внутрішнього досвіду богоспілкування. Нам відомо про біблійну поезію Старого Завіту, яка посідала чільне місце у релігійному та суспільному житті ізраїльського народу.

ВСТУП
Кожний християнин у житті веде боротьбу з гріхом, що в сучасному світі потребує чимало відваги та зусиль. Попри всі старання, людина доволі часто ставить собі запитання: навіщо?. Опісля приходить до висновку: все одно згрішу! Всі грішать!. Таким чином, переконує себе в неспроможності боротися із власними немочами та знеохочується до боротьби. Ще однією проблемою сучасної людини є й те, що вона не усвідомлює сутності гріха, а звідси — не осягає його нищівні наслідки для духовного та тілесного життя. Таким чином, її спроби вести духовну боротьбу із гріхом здебільшого увінчуються поразкою або фальшивим компромісом.

ВСТУП
Господь Бог наш Ісус Христос, живучи на землі, задля нашого спасіння дав Церкві Святі Таїнства. Вони є знаками, через які Господь передає своє Божественне життя. Таких видимих знаків невидимої Божої благодаті є сім. Серед них першим Таїнством, яке зустрічається в житті людини, є Таїнство хрещення. Як зазначено на ІІ Ватиканському Соборі в декреті Про місійну діяльність Хрещення є початком та основою нового життя . Рівно ж як і всі інші Таїнства, Хрещення має свою ґенезу розвитку, догматичні й богословські підстави та багатий і неповторний обрядовий чин.

ВСТУП
Для життя кожної людини знаковими і неповторними є дві речі — народження і смерть. народження супроводжується радістю, а смерть викликає смуток і сльози. У цій дипломній роботі постараємося поглянути на смерть з богословської перспективи. Феномен смерті можна розглядати лише в широкому антропологічному контексті, піднімаючи питання про сенс і мету людського життя. Таке богословське осмислення дає можливість сприймати смерть у світлі вічного життя.

ВСТУП
Старовинні дерев’яні українські церкви – це шедеври нашої архітектури, пам’ятки, які несуть в собі релігійність, духовність, святість нашого народу. В наш час таким архітектурним пам’яткам загрожує «вимирання» від невміння людей належно зберегти та планувати витвір людських рук – скарби народної творчості. Інколи через брак розуміння нашої духовної спадщини, замість відповідного догляду за дерев’яною святинею, будуємо муровану церкву, з якою буде менше турбот і якій не страшний ні дощ, ні сніг, ні зимовий мороз. Гігантська праця, яка була зроблена нашими предками в побудуванні святинь не може бути занедбана нашим поколінням.

8-10 липня 2015 р. Б. у Дрогобицькій Духовній семінарії відбулися вступні випробування. Впродовж 3-ох днів приймальна комісія, до котрої з благословення Преосвященного владики Ярослава (Приріза), єпископа Самбірсько-Дрогобицького, ввійшли представники ректорату семінарії та єпархіального духовенства, проводила випробування глибини і зрілості покликання абітурієнтів, перевіряла знання 27 молодих юнаків, які виявили бажання стати на шлях підготовки до священства.

ВСТУП
Сьогодні перед Українською державою, як і перед кожним її громадянином, стоїть питання: яке суспільство ми будуємо? Чи процес становлення суверенної України є суспільним і духовним поступом, а чи регресом до секуляризованого і бездуховного суспільства? Від відповіді на ці запитання, які кожен повинен шукати сам у своєму сумлінні, залежить доля і поступ української нації. Кожна людина створена доброю, і в своєму житті прагне добра. Це природне прагнення є як індивідуальне, так і спільне, тому спонукає людей формувати спільноту.

Завершився термін подачі документів для осіб, що бажають вступити до Дрогобицької Духовної семінарії. Загалом зголосилися 27 абітурієнтів. Згідно з семінарійним уставом, Преосвященний владика Ярослав (Приріз), Єпископ Самбірсько-Дрогобицький, своїм декретом утворив Приймальну комісію, до якої ввійшли представники ректорату семінарії та єпархіальної курії, а також призначив спостерігачів з-посеред членів Пресвітерської ради Єпархії. Затверджено такий розклад вступних випробувань:

ВСТУП
Церквa ще від сaмих пoчaтків нaдaвaлa великoї знaчущoсті пoдружжю і сім’ї, тoму щo через них відбувaвся і відбувaється спaсительний Бoжий зaдум. Відпoвіднo дo її вчення пoдружжя є oдним із шляхів дoсягнення oбoжнення людини, йoгo нaзивaють «тaїнствoм любoві» тa «дoмaшньoю церквoю». У Бoжій перспективі вoнo є віддзеркaленням спілкувaння oсіб Пресвятoї Трійці тa ікoнoю Церкви. Ці дві реaльнoсті – пoдружжя і сім’я, стaнoвлять фундaментaльну клітину людськoї спільнoти, тa є, зa вислoвoм святoгo пaпи Івaнa-Пaвлa ІІ, «нaпрямoм Церкви»1.