ВСТУП
ХІХ століття відзначається відродженням практики духовного провідництва та Ісусової молитви на слов’янських теренах. Великий вклад у його розвиток склали визначні постаті українського та російського монашества. Таким чином сформувалося унікальне вчення про Ісусову молитву – твір «Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві», вперше виданий у Казані 1881 року. Цей духовний твір має важливе значення для вивчення слов’янської духовності, позаяк він репрезентує особливий метод творення Ісусової молитви. Детальніше...

ВСТУП
На початку ХVІІ ст.. Київський митрополит Йосиф–Велямин Рутський, маючи біля 60 монахів і 5 монастирів (Вільно, Битень, Жировиці, Новгородок і Мінськ) зреорганізував східне чернецтво та заснував Чин святого Василія Великого. В 1720 р. на Замойському Синоді монастирі Перемишльської, Львівської, Луцької, Володимирської і Холмської єпархій (22 монастирі) об’єдналися в одну Конгрегацію під проводом протоархимандрита. Монастирі ставали вишколом єпископів, центрами просвіти як духовенства, так і народу. В цей час Василіянський Чин набув найбільшого розквіту в освітньо-виховній, науково-видавничій та душпастирській діяльності. Кількість ченців всього Василіянського Чину становила 1258.

Роздумуючи над Богородичними святами хочу роздумати з вами над святом, яке нас збирає до семінарії після літніх канікул. Це свято останнє із дванадцятьох літургійного року і останнє з тих, яке ми святкуємо перебуваючи на літніх вакаціях. Свято Успіння Богородиці у наших моліннях-переспівах назване дивним чудом: Не спостерігається у цьому святі суму, хоч померла Пресвята Богородиця, навпаки, все проникнуте радістю, піднесенням та надзвичайним маєстатом: «Радій, Гетсиманіє, свята оселе Богородиці» Детальніше...

Роман ГРОМ

«Він чув, що його сили слабнуть, руки та ноги у нього вже похололи, як лід, що його груди здавлює щось, що якась рука, мов кліщами стискає його за горло, але він безмірним напруженням волі ще раз підняв голову догори, поставив оба кулаки проти хмари і, як міг, найголосніше кричав: – На боки! На боки! На Радичів! На Панчужну! А тут не стій! Ані одного зеренця на ниви! Чуєш!».  Це уривок з оповідання «Під оборогом», де малий Франко сидить під оборогом і чимдуж змагається, бореться проти грозових хмар, які от-от висиплють нищівний шквал граду на поспілі поля і рясну садовину. Адже для селян невдалий урожай означає – голодна зима. Це було не байдуже малому Франкові. Тоді Мирон (так в дитинстві називали Франка у сім’ї) ще не здогадувався, що на багато століть стане голосним дзвоном усієї України і буде розганяти хмари облуди і брехні, котрі не раз нависатимуть над його народом.

ВСТУП
Основними критеріями етносу, що характеризують його як суспільну одиницю, є культурна спадщина та особливості менталітету, які, власне, і визначають феномен релігійності окремого народу. Одним із джерел дослідження його релігійної свідомості виступає фольклор, який включає в себе систему народних уявлень про навколишній світ, визначає його моральні вартості, служить якісним чинником для вираження релігійних переживань народу. У скарбниці української народної творчості від найдавніших часів збереглися так звані величальні піснеспіви (язичницьким божкам, стихіям світу, людям), які отримали назву «коляди». Українська коляда як невід’ємна складова поезії зимового обрядового циклу, вирізняючись властивою їй жанровою природою, багатим і різнорідним змістом та будучи глибоко закоріненою у свідомості нашого народу, поєднала у собі всі ці важливі елементи. Детальніше...

ВСТУП
У Святому Письмі Церква завжди знаходить поживу і силу, бо приймає від нього – Боже Слово. Вона завжди віддавала велику пошану Святому Письму та невтомно продовжує подавати вірним Хліб життя, взятий зі столу Божого Cлова і Христового Тіла . Нещодавній пастирський лист Блаженнішого Патріарха Святослава «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» (2 грудня 2011 р.Б.) звертає увагу вірних УГКЦ на роль і значення Святого Письма в їхньому духовному житті. Блаженніший Патріарх заохочує вірних своєї Церкви до практики щоденного молитовного читання Святого Письма.  Детальніше...

Вступ
На сьогоднішній час точиться дискусія про ідентичність Української Греко-Католицької Церкви як Київської. Найяскравіше виражає ідентичність церковної спільноти її богослов’я, котре відображає усе церковне життя: його адміністративний, духовний та науковий виміри. Вінцем богословських досліджень, розмірковувань, дискусій є їхнє практичне втілення. Адже з того, в що і як ми віримо, випливає і те, як ми молимось. А також і навпаки, з того як і що ми молимось, випливає і те, в що ми віримо, якою є наша віра, а отже і хто ми є. Детальніше...

ВСТУП
Від самих початків існування людської цивілізації сім’я належить до найбільших цінностей людства та становить основу людського суспільства. У сім’ї людина народжується і виховується, отримує перший досвід життя, вчиться на прикладі своїх батьків. Вже здавна існує відома приповідка чи навіть правда, яка голосить, що сильна сім’я – це сильне суспільство. Тому й не дивно, що у нашій християнській традиції сім’я займає надзвичайно важливе місце. Детальніше...