|
|
Роман НАЗАР
Особу батька завжди поважали і шанували в нашій та инших культурах. Про важливість і значення дару батьківства в сім’ї та суспільстві загалом годі й говорити. Першою ідеєю, яка стоїть за словом «батько», є ідея народження і виховання, і вона не применшується лише до фізичного виміру, але стосується й культурної та духовної сфери людського життя. Виходячи саме з такого розуміння батьківства не дивно, що на сьогодні День батька відзначається більше, ніж у 60-ти країнах світу (!), у тому числі й в Україні. Незважаючи на розбіжності в датах святкування, суть Дня батька повсюди залишається незмінною. (День батька в Грузії, Італії, Еспанії відзначають у березні, у Німеччині – у першу неділю червня, в Литві – у другу неділю червня, в Польщі – у серпні, а у Бразилії та Австралії – у вересні).
|
|
«І коли видадуть вас, не журіться…» |
 |
 |
 |
|
Ігор БРИНДАК
 Українська Греко-Католицька Церква і український народ цього року відзначають величний ювілей – 120-ту річницю від Дня народження Блаженнішого Йосифа Сліпого. Цей муж відомий в дуже багатьох напрямах діяльності, як релігійної, так і національної. Однак більшість знає його, передусім, як страдника й ісповідника, котрий вісімнадцять років провів у в’язницях, таборах та засланнях за свої релігійні переконання. Тому одній, можливо, маленькій частині хресної дороги Кир Йосифа Сліпого присвячена дана публікація.
|
|
|
Роман ГРОМ
 «Він чув, що його сили слабнуть, руки та ноги у нього вже похололи, як лід, що його груди здавлює щось, що якась рука, мов кліщами стискає його за горло, але він безмірним напруженням волі ще раз підняв голову догори, поставив оба кулаки проти хмари і, як міг, найголосніше кричав: – На боки! На боки! На Радичів! На Панчужну! А тут не стій! Ані одного зеренця на ниви! Чуєш!». Це уривок з оповідання «Під оборогом», де малий Франко сидить під оборогом і чимдуж змагається, бореться проти грозових хмар, які от-от висиплють нищівний шквал граду на поспілі поля і рясну садовину. Адже для селян невдалий урожай означає – голодна зима. Це було не байдуже малому Франкові. Тоді Мирон (так в дитинстві називали Франка у сім’ї) ще не здогадувався, що на багато століть стане голосним дзвоном усієї України і буде розганяти хмари облуди і брехні, котрі не раз нависатимуть над його народом.
|
|
Мистецтво «хорової молитви» |
|
|
|
|
Руслан СТЕЦИК
 У минулому номері журналу ми вели мову про вокал. Охарактеризували його позитиви та загальну користь. Тепер, натомість, поговоримо про інший сегмент «мистецько-музичної піци» – хор. Менше намагатимемося торкатись суто утилітарних, зовнішніх ознак – поверхневої користі чи естетичної приємності. Про це була вже мова минулого разу, коли говорили про користь від співу. Натомість, розглянемо богословську підставу хорової музики та її правдиве покликання – ставати ангельською. Також торкнемося теми «хорової» молитви: зв’язку специфіки хорового співу із молитвою Церкви.
Ангельське розуміння хору
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 Наступна > Кінець >>
|
|
JPAGE_CURRENT_OF_TOTAL |
