... Гендер: боротьба за свободу чи чергова спроба знищити людину?
header-dds1
header-dds2
header-dds3

Підтримайте/Support Us

Допомогти у вихованні майбутніх священиків

Ukrainian (Ukraine)English (United Kingdom)

Перекласти на...

Найпопулярніше

АРХІВ СТАТЕЙ

< березня 2019 >
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ НД
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 29 30 31

Наші відвідувачі

 Погода в Україні
 
Гендер: боротьба за свободу чи чергова спроба знищити людину? PDF Друкувати Електронна адреса

Василь Салій

alt«І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут 1,27) – читаємо про сотворення людини у Святому Письмі. Вінець творіння, мало чим менша від ангелів (Пс 8,6) – такою Бог задумав людину. Адам і Єва стали першою людською спільнотою. Первообразом людської спільноти є Пресвята Трійця.

У Подружжі – любовному союзі чоловіка і жінки, які доповнюють одне одного фізично, психологічно і духовно, – різні, але водночас рівні особи, стають одним тілом відкриваючись на Божу благодать через взаємну любов, яка є основою їх єдності, вірності та плідності. Здавалось би, це – непорушна догма, що виражає вершину Божої творчості. Але сьогодні світом шириться ідеологія, яка зазіхнула підважити цей споконвічний природний уклад, створений Творцем! Назва цієї ідеології – гендеризм (від англ. gender – тип, стать). Небезпека її в тому, що руйнується сприйняття людської сталевості як дару, що природно пов’язаний із біологічною відмінністю між чоловіком та жінкою. Найбільше викликає занепокоєння те, що гендерні теорії не є просто віртуальними світоглядними системами – вони агресивно нав’язуються суспільній думці, поступово запроваджуються в законодавство та дедалі більше насильно визначають різні сфери людського життя, особливо освітньо-виховну . А сьогодні ця небезпечна ідеологія під маскою європейських цінностей проникає і в наше суспільство.

Що таке гендер?

Як вже зазначалося, для людства, згідно з Божим задумом, природним є існування двох статей – чоловічої та жіночої. Натомість сьогодні людині незалежно від біологічної статі пропонується самій вибрати собі свою сексуальну ідентичність або роль (гендер). Тобто людина, будучи біологічно чоловіком, може соціально вважати себе жінкою. Визначальним тут є не буття кимось, а діяння в ролі когось. Все залежить від наших відчуттів, які можуть змінюватися, таким чином впродовж життя людина має можливість «приміряти» кілька гендерних ролей, яких сьогодні нараховують аж 56! Внаслідок цього статева приналежність прихильниками цієї ідеології не вважається більше даром Божим, а декларується предметом особистого вибору, правом людини . Таким чином людина суперечить задуму Творця ставлячи себе на місце Бога.

Ідеологом гендерної політики є Джудіт Батлер – професор риторики та філософії Каліфорнійського і Колумбійського університетів та Європейської Вищої Школи у Швейцарії. У 1990 році вийшла її книга «Гендер. Проблема з підміною ідентичності», де стверджується, що суспільство примушує нас бути гетеросексуалами (цим терміном означується потяг до осіб протилежної статі). На думку Батлер, людина має право сама вибирати свій гендер – бути їй чоловіком чи жінкою . Сьогодні, на жаль, ці ідеї цілеспрямовано реалізовуються у багатьох країнах, при чому й на державному рівні.

Ідеологія гендеру шириться під знаком боротьби за рівність. Її послідовники хвацько навішують ярлики «дискримінації» та «нетолерантності» на захисників природного укладу людського суспільства. Але найчастіше ці звинувачення безпідставні. Дослідження показують, що лише 2% населення має потяг до тієї самої статі. У країнах, де дозволені одностатеві стосунки, лише 2% від тих 2% це використовують. Отож уся ця запекла боротьба з визнання одностатевих «шлюбів» ведеться заради 0,04% населення Землі .

Наслідки поширення гендерної ідеології справді плачевні. Німецький соціолог та борець проти гендерної ідеології Габріела Кубі стверджує, що під маскою гендеризму криється спроба зруйнувати сім’ю та людину . Реалізація таких ідей окрім руйнування сімей веде до сексуального рабства, соціального хаосу, виродження суспільства, демографічної кризи та нового тоталітаризму . Заради кількох сотих відсотка населення гендеристи, підступно підмінюючи поняття, хочуть змінити законодавство, нав’язуючи світові думку, що відхилення насправді слід вважати нормою, а тому треба переслідувати кожного, хто захищає традиційні сімейні цінності.

Гендер – в Україні?

Для гендерної ідеології визначальними є два поняття: «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність». Ці чотири слова намагаються вписати в якомога більшу кількість законопроектів. Саме ці два поняття вже потрапили до українського законодавства, зокрема до Кодексу законів про працю! Небезпеку цієї ситуації помітимо, коли зрозуміємо, яка справжня суть прихована під цими термінами. «Сексуальна орієнтація» означає здатність людини відчувати інтенсивний емоційний та сексуальний потяг до осіб тієї самої або іншої статі, або до більш як однієї статі, та мати з ними довірливі та сексуальні стосунки. За словами Габріели Кубі, таким формулюванням намагаються законодавчо захистити сексуальні стосунки з особами тієї самої статі, іншої статі, з обома статями чи з будь-ким. Під «ґендерною (статевою) ідентичністю» розуміють глибоко відчуте внутрішнє і особисте почуття приналежності до статі, що збігається або не збігається зі статтю, яку ця людина отримала при своєму народженні. Тобто те, що я жінка чи чоловік, залежить від моїх почуттів, а не від моєї біології . Небезпека таких формулювань у законодавстві очевидна: при такому стані можуть виникнути ситуації, коли, скажімо, вчителем, вихователем безперешкодно може стати прихильник такої ідеології, адже це його право задекларовано в законі! В березні 2017 року Всеукраїнська Рада Церков застерегла, що поява у законодавстві понять «сексуальна орієнтація» та «гендерна ідентичність» може сприйматися як один з перших кроків до легалізації в Україні одностатевих шлюбів.

Цим змінам у законодавстві передує підготовка «грунту»: населення змушують сприйняти такий стиль поведінки за норму. Ідеї гендеру проникають у навчальні програми, широко пропагуються через масмедіа: фільми, музичні кліпи показують неприродну поведінку особи як щось нормальне, ЗМІ яскраво висвітлюють різноманітні гей-паради і цькують їх противників. Захисників сім’ї і традиційних цінностей, християн звинувачують у дискримінації і називають гомофобами прикриваючись поняттями «рівність», «свобода». До насадження цих ідей причетні такі великі світові організації, як ООН, ЄС, корпорації Microsoft, Apple, Facebook, Google, фундації мільярдерів Рокфеллерів, Біла Гейста, не говорячи вже про місцеві медіа . Можна згадати лише, як ревно захищають гей-паради деякі українські газети та телеканали, скільки політиків та діячів культури публічно підтримують заходи такого типу. Завдяки багаторічному позитивному висвітленню неприродних стосунків для багатьох європейських жителів вони стали звичною справою. Звідси і досить легка їх легалізація на законодавчому рівні, яка відбулася на Заході. Сьогодні європейські законодавства переповнені законами, що притягують до відповідальності всіх, хто противиться поглядам гендеристів. Сьогодні 80% українців проти легалізації одностатевих шлюбів. Чи повинна меншість нав’язувати свою думку абсолютній більшості ? Чому ми пасивно спостерігаємо за цим?

Як вберегтися?

Найбільш вразливою від гендерної інформаційної атаки є молодь, яка ще не має повністю сформованої системи цінностей. Тому завдання батьків – контролювати навчальний процес дитини, адже освіта є одним з головних вікон, яким небезпечна ідеологія потрапляє до України. Та все ж жодна освітня програма не замінить дитині доброго християнського виховання. Найлегше це буде зробити, якщо самі мама-тато будуть практикуючими християнами.

Наступна важлива річ – демонструймо світові красу і цінність подружжя та родини, показуймо, що здорова, любляча сім'я приносить щастя і є життєвим покликанням, яке попри різні труднощі можливо зреалізувати тільки силою і благодаттю Святого Духа . Не забуваймо наших традицій, плекаймо та передаваймо досвід наших предків молодому поколінню. Молімося за наші родини. Будьмо суспільно активними. Пильнуймо над тим, які закони приймає наша влада, щоб в них не закрадалися небезпечні концепції. Не біймося відстоювати християнські цінності. Особлива відповідальність покладена на працівників тих сфер, через які найбільше поширюється цей небезпечний вірус, зокрема це працівники освіти і науки, медицини, ЗМІ, представники влади та законотворення. Прислухаймося до голосу Церкви, яка завжди застерігає перед небезпеками і вказує на вірний шлях, і пам’ятаймо, що від міцності української родини залежить майбутнє України!

Василь САЛІЙ, Гендер: боротьба за свободу чи чергова спроба знищити людину?//СЛОВО №3 (71) 2017