Translate into...
Newsletter
- 07/04 «Господь бо воюватиме за вас, ви ж будьте спокійні» (Вих 14, 14).
- 06/04 Хресна дорога біля Катедрального храму
- 05/04 Семінарійна спільнота вшанувала свято В’їзду Господнього в Єрусалим
- 01/04 Читайте 105-ий номер релігійно-суспільного часопису «Слово»
- 31/03 Історія сопричастя Київської та Римської Церков
Most Read
- Постава християнина перед лицем смерті у творі святого Кипріяна «Про смертність»
- «Війна у 140 знаках»
- Що таке православ’я?
- Отець Василь Шевчук – капелан УПА
- Прощення на війні та постава до ворога
- ЕФФАТА ДДС: "Взаємозвʼязок між вірою і наукою" (випуск №39) [ВІДЕО]
- Хрест як символ перемоги або від кого перемога?
| Воскресіння Христове у Новодонецьку |
|
|
|
| Friday, 16 May 2014 13:52 | |||
|
Сім’я отця Володимира виявляє до братів семінаристів, які до них приїзджають велику батьківську любов і довіру. Особи отця і імості Ірини дуже веселі і життєрадісні. Нас, як семінаристів, які відвідали далекі терени нашої Церкви вразило, що парафія живе Христовою вірою і це виражається у праці настоятеля, молитвах спільноти «матерів у молитві» і недільній катехетичній школі для дітей. Парафія Преображення Господнього, що неділі збирає навколо Христа близько 25-35 вірних, на більші свята це число зростає, в страсні дні до 40 вірних, а в сам Пасхальний день на Літургії було присутньо близько 60-70 вірних, але під кінець богослужінь їх число зросло від 200-250, які забажали освятити паски. Після того ми відвідали село Степанівка, де також освятили пасхи, на жаль храму там ще не має. Освятити паски прийшло 12 людей, хоча і тут їх число то меншає то зростає з різних причин, найвірогідніше, що пішли до храму РПЦ МП, бо місцевий батюшка настрашив людей, що «то приїхали прокляті уніати». Загалом вражень від пасхальних місій багато, ми змогли багато навчитися від отця Володимира. Мали змогу спілкуватися з місцевими жителями, які радо вітали нас, хоча отець розповідав,що там проживають і ті яким не дуже подобається діяльність нашої громади, але з такими ми не зустрічалися. Брати дякують ректорату Дрогобицької Духовної Семінарії і отцю Григорію, який радо сприяв їм у бажанні відвідати ці терени і благословив братів на ці місії.
|






