3 січня 2018 року семінаристи ДДС Рожак Іван (2 курс) та Мисів Володимир (2 курс) вирушили на різдвяні місії у Донецький екзархат до о. Тараса Зубка, випускника нашої семінарії. Прибули брати до Мелітополя в четвер 4 січня. Опісля вирушили до с. Орлове, у якому душпастирює о. Тарас. По прибутті на парафію, вони познайомилися з сім’єю отця: їмостю Катериною, дочкою Даринкою і сином Глібом.

Цьогоріч брати Дрогобицької духовної семінарії Микола М. Германович (VI курс) та Михайло Карпінець (ІІ курс) провели Різдвяні свята на Вінниччині у м. Бершадь. Там душпастирює о. Михайло Будник, який окрім вищезгаданого міста є адміністратором ще 4-ох парафій Київської Архиєпархії УГКЦ. Разом із сім’єю священик прийняв місіонерів до своєї домівки і на декілька днів браття відчули себе членами їхньої домашньої Церкви.

Різдво 2018 року брати Василь Салій (5 курс) та Володимир Литвин (3 курс) провели на теренах Луцького екзархату – у містечку Рожище Волинської області, де активно діє греко-католицька парохія апостола і євангелиста Івана Богослова. Опікується парохією випускник Івано-Франківської духовної семінарії отець Сергій Василів, який також виконує служіння канцлера курії Луцького екзархату.

28 січня 2018 року в Дрогобицькій духовній семінарії стартував другий семестр навчального року. Після різдвяних канікул до рідної alma mater прибула уся семінарійна братія, щоб продовжити свою нелегку працю. З цієї нагоди владики Ярослав (Приріз) та Григорій (Комар) окропили Йорданською водою помешкання семінаристів та вихователів.

о. Михайло Олійник, викладач ДДС

Осередки іконописання на Україні розміщувалися в містах, де зростав культурний та економічний розвиток. Такі міста ставали і суспільно-політичними центрами, що, в свою чергу, ще більше сприяло їх розвою. Іконописні школи розміщувалися почергово у Києві (ХІ-ХІІІ ст.), Перемишлі (ХІV-XVI ст.), Галичі (ХV-XVI ст.), Самборі (ХVI ст.), Львові (ХV-XVIІ ст.). У Перемишлі та Львові були найбільш відомі на той час іконописні осередки в центральній Європі. Головним центром розвитку церковного малярства ХІV-XVI ст. був іконописний осередок Перемишльської єпархії.

Євген Карпінець

Слово. Завдяки ньому можна зробити так багато. Ним творився світ, бо воно було на початку (див. Ів 1, 1). Ним можна спонукати до творення добра, окрилити, підбадьорити, втішити, застерегти та врятувати. Укріпити… А можна словом і навпаки – засмутити, образити, розчарувати, підвести, занапастити і навіть… вбити. Для нас слово необхідне, як повітря, адже без нього ми не могли б існувати у спільноті, яка називається людством.

о. Олег Чупа, сповідник ДДС

Дамаск. Ранішні промені сонця зігрівають купол Собору Пресвятої Богородиці. Ще не минуло й століття відтоді, як у 636 році місто завоювали араби-мусульмани. До храму кам'яними сходами здіймається Мансур. Добротна одежа молодого сирійця-християнина виказує його приналежність до двору халіфа. Головний податківець Дамаску на мить зупиняється на порозі церкви... «Перед дверима храму Твого стою і від страшних мислей не визволяюся», – молиться він. Сьогодні Мансур приступатиме до Пресвятих Тайн. Відчуття своєї негідності перед величчю Бога переповнює його серце.