3 грудня 2022 року Божого у стінах Дрогобицької духовної семінарії відбувся вишкіл для духовенства на тему «Виклики війни». З цієї нагоди до семінарії завітали гості о.д-р Ігор Бойко, п. Марія Тракало та п. Марія Ярема, яких радо представив ректор ДДС о.-д. Мирон Бендик, чим і розпочав конференцію після спільної молитви. Між доповідями семінаристи і доповідачі обмінювалися враженнями, ділилися переживаннями, ставили питання.

3 грудня 2022 року у семінарійному храмі у переддень свята Введення в храм Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії линула молитва. Тією Вечірнею з Литією розпочалися молитовні чування братства, що носить назву цього богородичного свята. Богослужіння очолив проректор з навчальної частини о. Роман Андрійовський у співлужінні проректора з виховної частини о. Василя Чави та префектів семінарії о. Романа Копача й о. Богдана Хом’яка.

Святослав Радик

«New age» – це суміш релігії, магії, окультизму, парапсихології, численних форм терапії та медитації. Цей рух виник у західних країнах наприкінці 60-х років ХХ століття. За словами ньюейджерів, до цього часу ми нібито жили в ері Риб під астрологічним знаком Риби, який є знаком християнства. Але зараз правління цієї ери закінчується і наступає нова епоха Водолія, коли все буде нове і зовсім інше. Коли конкретно наступить ця ера, точно визначити неможливо. Самі ньюейджери називають різні дати, дехто з них вважає, що ця епоха вже наступила – це ера гуманізму, братства і окультизму. Вона має кілька назв: «New age», «Нова ера», «неопоганство», «ера Водолія».

о. Тарас Коберинко

«Трудом рук твоїх живитись будеш, щасливий Ти і добре Тобі буде» (Пс 127, 2)
Праця людини становить більшу частину її життя. Від ранку й до вечора, а то й уночі, працює людина. Саме через працю людина виражає і реалізує себе, свій творчий та інтелектуальний потенціал, виявляє свою фізичну вправність і духовну силу. Праця охоплює всі сфери людського життя, а тому кожна професія є почесна, гідна і важлива.

Роман Ковівчак

На землі живуть тисячі різних народів, але кожен з них має притаманні лише їм особливості. Саме з цих характерних рис впродовж багатьох століть твориться культура етносу. Звичаї – це ті прикмети, за якими можна розпізнати окремо взятий народ. Саме традиції та рідна мова є вирішальними і об’єднавчими чинниками для будь-якої нації. Не заслуговувало поваги у світі лише те населення, яке з певних причин розгублювало або забувало свої традиції. Тарас Шевченко у своєму вірші «Розрита могила» звертається до України: «Чи ти рано до схід-сонця Богу не молилась? Чи ти діточок непевних звичаю не вчила?..». З його слів робимо висновок, що не навчати дітей традиційних устоїв предків – це для батьків такий же великий гріх, як не молитися до Бога.

Назар Городиський

Отець Михайло Вербицький був одним із головних носіїв галицько-української музичної культури. Вважається, що зі смертю Дмитра Бортнянського у нас закінчилася золота доба в музиці, але через кілька років опісля в Галичині спалахне нове українське музичне вогнище, в якому чільне місце займе священник-композитор Михайло Вербицький.

Тарас Петруняк

Серед різних тлумачень та визначень патріотизму найголовнішим є те, що патріотизм – це любов до своєї батьківщини та свого народу. Але як ця любов проявляється? Одним із виявів патріотизму є певні символи, атрибути, які назовні виявляють всю його сутність. Тому, дорогий читачу, пропоную розглянути декілька символів, які формувалися впродовж віків аж до сьогодні.