Перекласти на...
Нові матеріали
- 31/07 Володимир Мисів, «Взаємозв’язок Таїнств Хрещення, миропомазання та Євхаристії. Літургійні тексти та церковна практика УГКЦ» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
- 28/07 ЕФФАТА ДДС: Християнин і захист Вітчизни. Частина 2 (випуск №25) [ВІДЕО]
- 25/07 Марко Стахнів, «Легалізація Української Греко-Католицької Церкви на тлі суспільно-політичної ситуації 1985-1991 рр.» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)
- 20/07 Михайло Карпінець, «Богословсько-літургійне значення священичих молитов Літургії Передшеосвячених Дарів у Візантійській традиції» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
- 14/07 Іван Злупко, «Пастирська діяльність блаженного священномученика Василія-Всеволода Величковського у 1920-1969 рр. (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)
Найпопулярніше
- Іван Іваненко, «Устрій відродженого чоловічого Студійського монашества в Україні від 1898 р. до сьогодення» (науковий керівник - вл. Григорій Комар, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Іван Рожак, «Роль Таїнства Покаяння в євангелізаційній діяльності УГКЦ» (науковий керівник - о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент – о. д-р Мирон Бендик)
- Іван Злупко, «Пастирська діяльність блаженного священномученика Василія-Всеволода Величковського у 1920-1969 рр. (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)
- Марко Стахнів, «Легалізація Української Греко-Католицької Церкви на тлі суспільно-політичної ситуації 1985-1991 рр.» (науковий керівник - п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Юрій Хамуляк)
- Михайло Карпінець, «Богословсько-літургійне значення священичих молитов Літургії Передшеосвячених Дарів у Візантійській традиції» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
- ЕФФАТА ДДС: Християнин і захист Вітчизни. Частина 2 (випуск №25) [ВІДЕО]
- Володимир Мисів, «Взаємозв’язок Таїнств Хрещення, миропомазання та Євхаристії. Літургійні тексти та церковна практика УГКЦ» (науковий керівник - д-р Ендрю Квінлан, рецензент – о. ліц. Андрій Осередчук)
АРХІВ СТАТЕЙ
< | жовтня 2009 | > | ||||
ПН | ВТ | СР | ЧТ | ПТ | СБ | НД |
1 | 2 | 3 | 4 | |||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
РОЗДІЛИ САЙТУ
Виховний процес |
![]() |
![]() |
![]() |
Процес індивідуального формування духовної особи у Семінарії побудований на пошуку гармонії між внутрішнім і зовнішнім світом при збереженні чіткої ієрархії вищості і плекання Духа: “Духа не гасіте” (І Сол. 5,19), “В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господові служіть” (Рим. 12,11).
Духовне життя В переданні Церкви завжди наголошувалось, що фундаментом, на якому має базуватися вся діяльність майбутнього священика, є духовність. Саме духовність повинна стати для кожного семінариста внутрішнім мотиватором, який “спонукатиме” сприймати семіанрійні правила не як мету перебування, повинність чи обмеження людської свободи, але як засіб, який вестиме до глибшого розуміння християнського і священичого покликання. На час створення семінарії наша Церква мала дві різні групи священиків – похилого віку і, поруч із ними, покоління дуже молодих священиків. Старше покоління, втомлене від переслідувань, вже не могло, а молодше ще не могло бути духівниками. Враховуючи ситуацію, ми пішли на експеримент використання духовного досвіду римських єзуїтів східного обряду, висилаючи 1999 року, за домовленістю з „Centro Aletti” в Римі, двох наших отців – М. Коліщака і О. Смереку – на стажування. Повернувшись, згадані отці стали незмінними духівниками семінарії, з кожним роком збагачуючи свій духовний досвід. Через деякий час до них долучилися ще два духівники – оо. Р. Волянський та І. Паньків. Зараз семінарія має четверо духівників, які працюють в особистому контакті з семінаристами під час щотижневих „духовних пустин”, а також проводять тематичні щотижневі конференції з кожним курсом і, остаточно, з усім складом семінаристів. Ці конференції вибудувані на проблемах, притаманних для кожного окремого курсу, і логічно пов’язані між собою, заздалегідь готуючи семінаристів до зустрічі з викликами і труднощами в дозріванні їхнього покликання. Попри всі досі докладені зусилля, ми свідомі, що автентичний духовний провід потребує часу і спокою для свого дозрівання. Запорукою наших позитивних очікувань є те, що цей час ми маємо, і тому духівники зможуть стати справжніми духовними отцями.
Молитва Дуже важливе місце займає храм у процесі формації семінариста до священства. Храм є осередком не лише духовного життя та розвитку, але й усього життя семінарії. Жодна пам’ятна подія не відбувається поза стінами чи принаймні не без участи семінарійного храму. Це і святкування, і проведення урочистих Богослужінь (напр., початок та закінчення навчального року), і реколекції, і різні зустрічі, і багато інших заходів. Функції храму попередньо переймали визначені аудиторії для спільних молитов, семінарійна маленька капличка і, в основному, Дрогобицький катедральний храм Пресвятої Тройці, який, через відсутність власного семінарійного храму, став центром молитовного життя семінарії. Переважаючу частину молитовного часу проводили саме в ньому. Це богослужіння добового літургійного кола – Вечірня, Повечір’я, Північна, Утреня, Часи, Свята Літургія, внутрішньосемінарійні молитви. А також щонедільні Літургії, святкові богослужіння, богослужіння Постового та Пасхального циклу, молебні, акафісти, нічні чування, часто архиєрейські, які неодноразово звершувались у супроводі семінарійного хору. Усі ці молитви та богослужіння позначені важливим характером єднання, спільнототворення.
Виховання
|