РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 01/08 Мар’ян КУРИЛО, «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 28/07 Михайло ЛУЦАК, «Розуміння смерті у богословській спадщині святого Івана Золотоустого» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент – о. ліц. Володимир Івасівка)
- 24/07 Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
- 20/07 Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- 16/07 Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
Найпопулярніше
- Роман ФЕДИС, «Моральна проблематика життя, утримання і ставлення до українських полонених на Донбасі (2014-2022 рр.)» (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – о. ліц. Євген Карпінець)
- Андрій ПУЦІВ, «Блаженна Йосафата Гордашевська – засновниця і настоятелька Сестер Служебниць» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент -о. ліц. Остап Черхавський)
- Ярослав МЕДЯНКО, «Владика Григорій Хомишин в громадсько-політичному житті Галичини в 20-30 рр. ХХ ст.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. д-р Віталій Лесняк)
- Олег ОРТИНСЬКИЙ, «Душпастирська місія Української Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – 70-ті роки ХХ ст.) » (науковий керівник – о. ліц. Юрій Хамуляк, рецензент - о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Олег МИСЬКО, «Пастирська діяльність отця Омеляна Ковча у 1922-1944 рр.» (науковий керівник – п. Ігор Бриндак, рецензент – о. ліц. Андрій Низкогуз)
- Богдан МАЦЬКОВИЧ, «Пастирська опіка над особами з психічними розладами» (науковий керівник – о. ліц. Іван Гаваньо, рецензент - о. ліц. Євген Карпінець)
- Юрій МАЦІБОРА, «Пошуки єдності Київської митрополії у ХVII ст.» (науковий керівник – о. д-р. Мирон Бендик, рецензент - о. ліц. Володимир Тухлян)
АРХІВ СТАТЕЙ
< | серпня 2025 | > | ||||
ПН | ВТ | СР | ЧТ | ПТ | СБ | НД |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Наука сектантів і Католицька Церква |
![]() |
![]() |
![]() |
Категорія:
Проект "Оцифрована спадщина" > Різне
Автор:
Дворянин Григорій
Сторінки: 176
Бібліотека: Оцифрована спадщина
Рік: 1935
Link:
![]() |
Візитів: 97060 | |
Опис
Видана у 1935 р. у м. Львові видавництвом "Русалка" і присвячена сімдесятилітньому ювілею від дня народження та тридцятип'ятилітньому від дня єпископських свячень митрополита Андрея (Шептицького), ця книга п. Григорія Дворянина поділена на дві частини. У першій автор розглядає історичний розвиток кількох протестантських течій (дослідники Св. Письма, адвентисти, баптисти, євангельські християни та п'ятидесятники) та торкається питань їх організації та розповсюдження. У другій частині йдеться про вчення цих течій. Митрополит Андрей написав вступ до цієї праці, в якому, зокрема, пише: "Старанно опрацьована книжка п. Г. Дворянина про історію та науки сект, яку цим й поручаемо Всч. Духовенству, буде для багатьох дійсною поміччю в душпастирській праці. Бо багато з тих сект в Америці чи в Німеччині, зєднавши собі людей багатих, розвинули широку діяльність, що дійшла аж до нашого краю і до многих наших сіл. Кромі цього різні сектанські школи в Сполучених Державах та в Канаді виховали наших сиріт, які тим способом стали пасторами і проповідниками різних вірувань". митрополит також коротко пояснює поставу греко-католицьких душпастирів перед викликом поширення серед вірних сактантських вчень. |
|
Дата: Четвер, 16 лютого 2012 23:43
|
Коментарі
Крім того, як видається, використання наразі щодо більшості течій сучасного протестантизму терміну "сектанти" є не дуже вдалим і дещо застарілим. Тим паче, що оте явище ("сектантство") являє собою не стільки якісь конкретні деномінації, скільки, передусім, певним способом релігійного мислення і відповідного поводження. Тобто, справжніми сектантами можуть бути (і нерідко направду є) і православні, і католики, і різні протестанти.
А також: отаке штучне "чіпляння" до окремих протестантських еклезіальних спільнот означення "сектанти", до того ж, нині є КОНТРПРОДУКТИВН ИМ, бо - так чи так, але - суперечить букві і духу рішень та ухвал ІІ Ватиканського Собору, у т. ч. щодо пошуку шляхів для кінцевого осягнення християнської єдності.