ВСТУПНА КАМПАНІЯ
Дрогобицька духовна семінарія
оголошує про набір студентів
на 2024-2030
навчальні роки
- Інформація для вступників
- необхідні документи та вимоги - Пам'ятка вступникові
- Прийом документів
- З 1 червня по 5 липня 2024 з 11.00 по 15.00 год. (вул. Д. Галицького, 2 у м. Дрогобичі) - Вступні випробування
- 8-10 липня 2024 - Додаткова інформація - admin@dds.edu.ua,
0677751520
РОЗДІЛИ САЙТУ
Перекласти на...
Нові матеріали
- 27/06 Релігія та наука: чи існує конфлікт?
- 25/06 Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- 22/06 Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- 22/06 Там, де замовкає наука
- 19/06 Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
Електронні книги
Найпопулярніше
- Дмитро Білий, «Господня молитва (Мт 6,9-13; Лк 11,1-4). Лінгвістично-екзегетичне дослідження» (науковий керівник – о. ліц. Ростислав Приріз, рецензент – о.ліц. Андрій Нискогуз)
- Філософія – провідниця до богослов’я
- Там, де замовкає наука
- Микола Цмоканич, «Проблематика ґендерної ідеології у творчості Ґабріели Кубі», (науковий керівник – о. ліц. Тарас Коберинко, рецензент – ліц. Василь Салій)
- Дмитро Голик «Дівицтво і материнство Пресвятої Богородиці за книгою американського професора-богослова Бранта Пітра "Ісус Христос та єврейські коріння Діви Марії: Розкриття образу Матері Месії"» (наук. кер. – о. ліц. Іван Гаваньо, рец. – о. В.Тухлян)
- Релігія та наука: чи існує конфлікт?
Чи виправдовує Біблія рабовласництво? |
![]() |
![]() |
![]() |
Ігор Бриндак
Спочатку слід з’ясувати етимологію слів. Коли ми зустрічаємо слово«раб» у Старому Заповіті, то в оригіналі вживається єврейське слово «ебед», а коли в Новому – то грецьке слово «дулос». Ті слова мають широке значення. Вони можуть означати і домашню прислугу, і просто підлеглого на державній чи військовій службі, і дійсно «раба», у класичному розумінні цього слова.
Подібна є справа з рабством. Воно виникло не з волі Божої, і не з ініціативи Церкви, а як результат гріховності людської природи. Однак, завдяки багатовіковому існуванню рабовласництво настільки увійшло в людську свідомість, що люди не знали інших суспільних взаємин. І проблема була не тільки в тому, що власники не хотіли відпустити своїх невільників, але й через те, що останні, як не дивно, боялися свободи і часто не хотіли її. І це стосувалося не тільки Античності чи Середньовіччя. У романі американської письменниці Маргарет Мітчел «Віднесені вітром» описано реальні події, які відбулися після 1865 року. Саме тоді у США було скасоване рабство, і сталося так, що деякі колишні невільники, не маючи можливості на свободі знайти роботу, поверталися назад до своїх панів, хоча останні не мали на них ані юридичного права, ані часто можливості далі утримувати їх. І це було, пригадаймо, у ХІХ столітті, коли розвивалася промисловість, а в тих же Сполучених Штатах йшло освоєння Дикого Заходу, де можна було знайти землю. Однак бачимо, що навіть тоді скасування рабства всіх проблем не вирішило. То що вже говорити про більш ранні історичні періоди? В контексті цього стає зрозумілою деяка на перший погляд непослідовна позиція стосовно рабства. Коли Ісус Христос відвідував своє рідне місто Назарет, то сказав у місцевій синагозі такі слова: «Господній Дух на Мені, бо Він Мене помазав. Послав Мене нести добру новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк. 4, 18 - 19). З цих слів виходить, що Спаситель не бажав, щоб одні люди були поневолені іншими. Тому у ранній Церкві було немало власників, які, приймаючи християнство, звільняли своїх рабів чи то з нагоди власного хрещення, чи то при інших обставинах. Однак, допоки суспільство ще не було готовим до повного скасування рабства, Церква не ставила умову звільнення всіх невільників як обов’язкову. Але в той же час, наголошувала, що і раби і пани повинні ставитися один до одного з любов'ю. От, власне, така позиція Церкви і знайшла своє відображення у деяких місцях Святого Письма, як от, наприклад, Еф. 6, 5 – 9 або в творах ранніх Отців Церкви. Коли ж ситуація змінилася і була можливість дати всім людям свободу, то Церква підтримала скасування рабства. Проте, при тому наголошувала, щоб ті, які отримають волю, не залишалися без праці та засобів для існування. Але, на жаль, ці Біблійні місця, які говорили про рабство, у пізніші століття окремі люди стали використовувати без врахування історичного контексту для виправдання рабовласництва чи работоргівлі. Про це, власне, і згадувалося у статті «А там що написано?» Але цей факт тільки показує, що не можна самовільно пояснювати Святе Писання.
Ігор БРИНДАК, Чи виправдовує Біблія рабовласництво// З любов'ю у світ №2 2018
|