ВСТУП
У сучасному світі позначеним лібералізмом і споживацтвом доволі швидко змінилося відношення до людської статевості й сексуальної поведінки. Ще до недавнього часу про питання, що стосуються людської статевості не було прийнято говорити чи обговорювати відкрито. На цю тему було накладене своєрідне «табу», а тепер про це говориться майже скрізь. Ще донедавна тематику пов’язану із людською статевістю контролювало суспільство, а тепер все, що стосується «сексу» і статевості вважається приватною, особистою справою людської особи і належить до сфери її індивідуальної свободи.

Колись гріх і провину найчастіше «приписували» до сфери людської статевості, а тепер зауважуємо тенденцію до виправдання всіляких форм людської сексуальної поведінки. Колись сексуальна проблематика була оточена густою сіткою заборон, але тепер не визнається жодного зв’язку між статевістю і мораллю, не приймаються жодні об’єктивні норми, оскільки все пояснюється правом на свободу людини.
Сьогодні спостерігаємо творення нової культури, у якій справи статевості набирають чи не провідне значення. І хоч зміна підходів до розуміння людської статевості вже є доконаним фактом, проте це аж ніяк не стосується інтерпретації самої людської природи і задуму Божого.
Християнська традиція завжди розглядала і продовжує розглядати людину та її статевість у світлі Божого Одкровення, згідно якого людина в єдності душі і тіла є образом Божим, а тому людське тіло і статевість є в сутності своїй дійсністю позитивною, благословенною Богом. Правда про людську статевість виражається в тому, що є вона знаком і виразом любові в окресленому контексті подружніх відносин між чоловіком та жінкою, статеве життя яких скероване в напрямку передавання життя. Саме ця правда, якої навчає Церква, лежить в основі тих цінностей та моральних правил, що стосуються людської статевості. Водночас Церква у своєму моральному вченні завжди остерігала від наслідків первородного гріха та всіх інших гріхів, скоєних людством упродовж історії. Вона постійно враховує слабкість людини та її схильність до зла, наголошуючи на те, що справи сексуального життя людини знаходяться на межі між благодаттю й гріха, будучи тією сферою, де відбувається розвиток або деградація особи. Церковне вчення протиставлялось як спробам абсолютизації справ статевості, так і їх баналізації. Разом з тим, християнська традиція в ім’я гідності людської особи не лише підтверджує те, що в міжлюдських стосунках є добрим і гідним, але водночас застерігає нові форми поневолення - тих загроз і небезпек, які виникають з так званої сексуальної свободи.
Однією з дискусійних тем, що стосується людської сексуальності є проблема гомосексуалізму - явища сексуального викривлення, яке згідно з християнським вченням зараховується до тяжкого гріха. Це питання зароджує багато контраверсій, викликає бурю дискусій не лише серед науковців та духовенства, а й у ширшому громадському просторі, включаючи ЗМІ, політику та освітні установи. Це підкреслює необхідність виваженого й всеохопного підходу до аналізу феномену гомосексуальності, що враховує як богословські, так і пастирські та психологічні аспекти.
Отже, дана дипломна робота під назвою «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина» присвячена дослідженню проблемі гріха гомосексуалізму з точки зору християнської традиції, пастирської практики та сучасної психології. Основу дослідження становлять праці сучасного, відомого польського священника, богослова і психолога о. Юзефа Августина, який чимало уваги присвячував питанню гомосексуалізму, звертаючи увагу на культурно-історичні, релігійні, душпастирські аспекти цього явища. Джерелами для цієї роботи послужили такі праці о. Ю. Августина: Зцілення зраненої любови, Сексуальна інтеграція, Homoseksualizm, Практика духовного керівництва, Бути батьком : Педагогічні й духовні аспекти, Ojcostwo dzisiaj та Люби мене тату! Роздуми про батьківство. Для всебічного представлення цієї проблематики у праці також аналізуються біблійні тексти щодо гріха гомосексуалізму, вчення святих отців і сучасне вчення Церкви. Таким чином, ця праця є спробою висвітлити одну з найактуальніших та найскладніших проблем сучасності, а також допомагає через науковий аналіз сформувати об’єктивне розуміння цього явища.
Метою роботи є представити погляди о. Юзефа Августина щодо гріха гомосексуалізму в біблійно-богословському, пастирському та психологічному контексті та проаналізувати запропоновані ним шляхи подолання цього гріха.
Методологічна основа роботи включає історичний, біблійно-екзегетичний, порівняльний і аналітичний методи.
Дана робота складається із трьох розділів.
У першому розділі під назвою «Гомосексуалізм в людській історії», який складається із чотирьох пунктів, представлено сучасну термінологію, якою окреслюється гомосексуалізм, і якою послуговується о. Ю. Августин. Далі проаналізуємо дослідження причини гомосексуальності у двох теоріях (вродженого і набутого гомосексуалізму), на які вказує автор. У наступних двох пунктах розкриємо явище гомосексуалізму в античній греко-римській культурі та прослідкуємо, як сексуальна революція на думку о. Августина вплинула на поширення і популяризацію цього явища в сучасному світі.

У другому розділі під назвою «Гріх гомосексуалізму в біблійно-богословському баченні» представлено у трьох пунктах: біблійне, святоотцівське та сучасне моральне вчення Церкви щодо гріха гомосексуалізму, на яке спирається о. Ю. Августин.
У третьому розділі під назвою «Супровід осіб у подоланні гріха гомосексуальності» розкриємо ті шляхи душпастирського супроводу, який пропонує о. Ю. Августин, що допоможуть узалежненій людині гріхом гомосексуалізму звільнитися від нього. Окрім цього, розглянемо ще дві складові у подоланні гріха гомосексуальності, на які вказує о. Августин, зокрема психологічну підтримку та важливу роль і вплив батьків на виховання дитини.
Сподіваємося, що дане дослідження в питанні гомосексуалізму внесе ясність у розумінні християнської позиції щодо цієї проблеми та сприятиме душпастирям у виборі ефективних шляхів помочі особам узалежненим від гріха гомосексуалізму.

ВИСНОВКИ
В ХХІ столітті явище гомосексуалізму переживає в людській культурі період підсиленої популярності. Хоч це явище не нове, бо відоме з прадавніх часів, проте поява осіб, які відкрито демонструють свою нетрадиційну сексуальну орієнтацію, закликають до пошанування права на їх гендерну тотожність, накидають суспільству думку про толерантність вказує на те, що конче необхідним є всебічний і глибокий аналіз цього питання із врахуванням сучасних наукових даних і психологічних досліджень.
В українському суспільстві поки що питання про визнання гомосексуальної орієнтації не стоїть так гостро, але щораз більше в контексті руху України до ЄС в українських медіах, на політичній арені звучить тема про гендерну рівність і толерантність до осіб іншої сексуальної орієнтації, їх право на свою сексуальну ідентичність чи визнання гомосексуальних пар на рівні з подружжям чоловіка та жінки.
Що ж таке гомосексуалізм: норма чи відхилення? Як потрібно трактувати осіб гомосексуальної орієнтації: як хворих чи здорових? На ці та подібні запитання дає відповіді сучасний душпастир і психолог о. Ю. Августин у різноманітних своїх статтях і книжках. Саме на підставі його досліджень, пастирського досвіду ми побудували нашу дипломну роботу під назвою «Гріх гомосексуальності та шляхи його подолання за творчістю о. Юзефа Августина».
Як стверджує сам автор, посилаючись на моральне вчення Церкви, гомосексуальні стосунки є об’єктивно грішні, а значить морально недопустимі. Будучи зі своєї природи злими не можуть ніколи й жодним чином бути морально виправдані, адже гомосексуальна активність перекреслює комплементарність статевого єднання, виключає можливість передавати життя і суттєво спотворює мету статевого співжиття взагалі. Церква засуджує гомосексуалізм, проте вчить відрізняти гріх від особи, яка його звершує. В цьому ключі Церква намагається надавати душпастирську опіку особам, які мають гомосексуальні схильності, допомагаючи їм вийти з цього гріха.
У даній роботі досліджувану тему ми розділили на три частини. Перший розділ, присвячений явищу гомосексуалізму в людській історії. Ми прослідкували розвиток самої термінології гомосексуалізму, якою послуговується о. Ю. Августин і проаналізували причину виникнення цього явища, а також з’ясували, як до нього ставилися в античні часи і як змінилось його сприйняття в сучасності під впливом сексуальної революції.
У другому розділі ми, за думками Ю. Августина, прагнули пригадати та водночас розкрити ті засади, на підставі яких Церква завжди керувалися в моральній оцінці гомосексуалізму. До них належить: біблійні джерела, святоотцівське вчення та сучасне моральне вчення Церкви.
У третьому розділі представили засоби, які, на думку о. Ю. Августина, є необхідними для подолання гомосексуальної залежності. Зокрема йдеться про духовну й психологічну підтримку одночасно на двох рівнях. Важливу роль у цьому процесі відіграє також допомога найближчих осіб, зокрема батьків, які своїм вирозумінням проблеми, любов’ю і підтримкою сприятимуть розв’язанню цієї проблеми.
Таким чином, представлена праця сприяє глибшому розумінню складної тематики гомосексуалізму та пропонує практичні рішення, що поєднують віру, розум, пастирську второпність та милосердя.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ГОМОСЕКСУАЛІЗМ В ЛЮДСЬКІЙ ІСТОРІЇ 7
1. Термінологія гомосексуалізму 7
2. Причини гомосексуальності 15
3. Гомосексуалізм в античній культурі 19
4. Сексуальна революція та її наслідки 24
РОЗДІЛ ІІ. ГРІХ ГОМОСЕКСУАЛІЗМУ У БІБЛІЙНО-БОГОСЛОВСЬКОМУ БАЧЕННІ 28
1. Старозавітні і Новозавітні тексти 28
2. Святоотцівське вчення про гріх гомосексуалізму 39
3. Вчення Католицької Церкви щодо гріха гомосексуалізму 44
РОЗДІЛ ІІІ. СУПРОВІД ОСІБ У ПОДОЛАННІ ГРІХА ГОМОСЕКСУАЛЬНОСТІ 51
1. Терапевтична або психологічна допомога 51
2. Душпастирська допомога 56
3. Роль батьків та їхній вплив на виховання 62
ВИСНОВКИ 67
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 69
ДОДАТОК 74