Ігор Бриндак

Така посада насправді колись існувала. Але одразу хочеться вказати, що вона не мала нічого спільного з тим, що показано в однойменному фільмі Тейлора Хекворда. В дійсності ж, «адвокатом диявола» був учасник беатифікаційного процесу. Що таке «беатифікаційний процес»? Напевно, всі чули, що окремих людей Церква проголошує святими.

Це називається «канонізація». Але перед канонізацією дана особа має бути урочисто проголошена блаженною. Власне проголошення когось блаженним і називається «беатифікацією». Але щоб вона відбулася, проходить довгий беатифікаційний процес, в якому працює відповідна комісія, котра скрупульозно вивчає життя кандидата на прославу. Так от, до 1982 року беатифікаційний процес нагадував світський суд. Тому в ньому був такий учасник, як «адвокат диявола». Він був своєрідним відповідником прокурора в світському суді, тобто ця особа мала представити перед комісією всі можливі закиди проти кандидата на беатифікацію і переконати комісію, що дану особу не слід проголошувати блаженною, а тим більше – святою. Опонентом «адвоката диявола» був «адвокат ангельський» – відповідник адвоката в світському суді. Його завданням було переконати комісію, що дану особу слід проголосити блаженною.

Чому взяли таку дивну назву: «адвокат диявола»? Справа в тому, що адвокат – це не лише захисник когось у суді, але й особа, яка представляє чиїсь інтереси. А оскільки диявол є основним оскаржувачем людей, то звідси й пішла відповідна назва. До речі, цей момент є повчальним і для нас, бо якщо ми любимо оскаржувати, обмовляти, осуджувати інших людей, то подумаймо, чиї інтереси ми тоді представляємо?

1982 році святий папа Іван Павло ІІ вніс поправки у процедуру беатифікаційного процесу, відповідно до яких посада «адвоката диявола» була скасованою. Відтоді кожен член беатифікаційної комісії може висувати факти як «за», так і «проти» кандидата на прославу.

Ігор БРИНДАК, Чи це правда, що колись при Ватикані існувала така посада, як «адвокат диявола»?//ÂÂ З любов’ю у світ, №5 2018