о. Мирон Бендик, ректор ДДС

Таким за змістом є Боже послання до нас на сторінках Святого Письма. Виражене це послання різними способами, бо всі ми – різні. Якщо ми не сприйняли Божу любов в одній Книзі, Бог «має надію», що сприймемо її в іншій. Як співали колись дрогобицькі «Соколи», «усі ми прагнемо любові», проте «прагнути» – це одне, а «знайти» – зовсім інше.

о. Олег Чупа, викладач ДДС

Ішов 303 рік... У Римській імперії набирала сили остання хвиля переслідувань християн. Хоча й омріяна свобода віросповідання була вже близькою (10 років залишалось до медіоланського едикту імператора Констянтина), проте останнє переслідування за кількістю страт християн і жорстокістю катувань перевершило усі попередні.

о. Ігор Цмоканич, викладач ДДС

Ідеології, що виникли у ХІХ ст. і стали тоталітарними у XX ст., та маніпуляції свідомістю XXI ст. зумовлені джерелами інформації, а саме (в певній хронологічній послідовності): книга, кінематограф, телебачення та інтернет. ХІХ століття було століттям книги, саме тоді виникли і почали поширюватись гіпотези і теорії, котрі щойно в наступному столітті стали новітньою релігією розуму – ідеологією. Але чому лише в наступному, а не тоді?

Ендрю Квінлан, викладач ДДС

Вступні слова з Послання апостола Павла до Євреїв чітко демонструють, що віра Церкви базується на Божому Слові. Він пише: «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки» (Євр 1,1-2). Найбільш правдиве та достовірне знання про Бога, яке ми маємо, це те, яке Він Сам дав нам у Своєму Слові. Ми також знаємо, що це Боже Слово, яке свідчить нам про Нього, було записане – спочатку пророками у Старому Завіті, а потім апостолами та їхніми супутниками у Новому.

Олег Шагала

З любові до людей Господь зволив об'явити Себе. Він увійшов в історію людства, зокрема в історію конкретно вибраного ізраїльського народу. Ми, християни, маємо безцінний дар – Святе Письмо, яке від книги Буття до Одкровення розповідає нам про Божий задум щодо спасіння людства, яке стало можливим через Воплочення Ісуса Христа.

Євген Карпінець

Усі ми є Божим народом, однією спільнотою, яка називається Церквою. Вона своїми початками сягає ще апостольських часів й існує до сьогодні. Церква – це Таїнство. Ми можемо вірити в неї, бути її невід’ємною частиною, але її таїнственної глибини у повноті не збагнемо ніколи, бо її центром і змістом є Бог, якого людина до кінця осягнути не змогла та й не зможе. Проте кращого середовища, щоб пізнати Творця і наблизитися до Нього, ніж Церква, немає.

Володимир Литвин

У цій статті ми звернемо увагу на таке явище, як «віртуальна спільнота», та спробуємо з'ясувати, яка її роль у житті людини, і чим вона відмінна від «живої». Саме слово «спільнота» означає зібрання людей, які мають багато спільного між собою, в тому числі спільні прагнення, цілі. З приходом у світ науково-технічного прогресу чимало спільнот почало формуватись через глобальну Інтернет мережу. Це так звані віртуальні спільноти, в якій учасники спілкуються один з одним за допомогою веб-технологій у мережі Інтернет.